Колись, у 50-60 роки ХХ століття, такі зшиті з сукна чи іншої цупкої тканини, простьобані й добряче утеплені ватою “чоботи” називалися бурками.
На них взували галоші – і ні холод, ні моква від танучого снігу були не страшні. Це для простого люду, а от заможніші хизувалися бурками з білого фетру. Нині ж, згадавши ціни на шкіряне взуття, що на очах псується від снігової каші під ногами, мимоволі перевзуєшся у такі бурки.