Як рахувати булінг

Однією з нагальних проблем булінгу в освітньому середовищі є булінг. З 27 вересня по 1 жовтня 2021 року у вітчизняних закладах освіти проходив Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу. Дана тематика спричинила й появу цієї статті.

Коли я навчався у школі, в ній неодноразово стикався з випадками цькування. Хоча такого поняття як «булінг» тоді не знали. І толком не вміли протидіяти юним кривдникам, які цькували однолітків або школярів молодшого віку. Лише у випадкахх, коли ситуація загострювалася і це  ставало відомо широкому загалу, втручалася міліція…

Сьогодні питанню запобігання булінгу та реагуванню на його прояви приділяється значно більше уваги. У грудні 2018 року Закон України «Про освіту» доповнили пунктом 3-1 частини 1 статті 1, в якому визначили булінг (цькування) як: «діяння (дія або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Правники вказують, що до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, спортзалами, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнями тощо) та (або) за межами закладу освіти в процесі навчання та інших заходів, що організовуються за згодою керівника, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

При цьому потрібно відрізняти булінг від «звичайного» конфлікту. Для булінгу характерною є систематичність, тобто вчинення у різних формах насильства (фізичного, економічного, психологічного, сексуального) двічі і більше разів – стосовно однієї й тієї ж особи. Що наносить шкоду психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого.

У разі, якщо такі дії не набули ознак кримінального злочину, кривдник все одно несе відповідальність – адміністративну. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у грудні 2018 року доповнили статтею 173-4: «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу».

У ній прописано, що адмінвідповідальність за булінг несуть не тільки самі булери (кривдники), а, в разі, якщо вони є неповнолітніми та не досягли 16-річного віку, карають їхніх батьків (або осіб, які їх замінюють) – за частинами 3 і 4 ст. 173-4 КУпАП. А якщо керівнику закладу освіти стало відомо про випадки булінгу (цькування), але він/вона, не бажаючи «виносити сміття з хати», не повідомляє про це підрозділ Національної поліції України – це карається за ч. 5 ст. 173-4 КУпАП.

До того ж, у серпні 2020 року вийшов лист Міністерства освіти «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню).

Лист Міністерства освіти «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню) від 14.08.2020 р.

Документ був надісланий Департаментам (управлінням) освіти та науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладам освіти з нагадуванням, що керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування). Та посиланням на концепцію «Безпечна і дружня до дитини школа» (далі - БДДШ) з рекомендацією довести до відома керівників закладів освіти про можливість безкоштовно долучитись до онлайн інструменту самооцінювання рівня безпеки і комфорту закладу освіти в сприяти практичному впровадженню концепції БДДШ.

Аби дізнатися, як реагує Національна поліція на випадки булінгу, я надіслав до ГУНП в Харківській та Дніпропетровській областях запити на інформацію, в яких просив повідомити:

1. Скільки всього було зафіксовано звернень про булінг у 2020 році та за 6 міс. 2021 року?

2. Скільки було складено адмінпротоколів за булінг за ст. 173-4 КУпАП у 2020 році та за 6 міс. 2021 року?

3. Скільки осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності за булінг за статтею 173-4 КУпАП у 2020 році та за 6 міс. 2021 року?

3.1. Скільки з них дорослі кривдники?

3.2. Скільки батьків понесли відповідальність за діяння, вчинені неповнолітніми?

3.3. Скільки керівників закладів освіти покарані за неповідомлення органів Національної поліції України про випадки булінгу?

Про що свідчить статистика

Поліція Харківщини відповіла, що в системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі – Портал Нацполіції) окремої категорії повідомлень про «булінг» (цькування) учасників освітнього процесу не велося. З 1 липня 2021 р. внесені зміни подій «оператора 102» порталу Нацполіції - додано подію «булінг».

Поліцейськими ГУНП в Харківській області в 2020 році виявлено та задокументовано 8 фактів «булінгу». За перше півріччя 2021 р. задокументовано 3 факти «булінгу».

З них у 2020 році притягнуто до відповідальності одного дорослого, що вчинив булінг, за півроку 2021 - також 1 дорослий булер притягнутий до відповідальності.

Семеро батьків притягнуто до відповідальності, за діяння, вчинені неповнолітніми особами в 2020 році та троє - у 2021 році..

У 2020 році та 2021 роках керівники закладів освіти за неповідомлення органів Національної поліції України про випадки булінгу до відповідальності не притягувались.

Відповідь ГУНП в Харківській області

ГУНП у Дніпропетровській області вже «традиційно» запит проігнорувало. Втім, після скарги до Міністра внутрішніх справ, надійшло одразу дві відповіді.

Управління превентивної діяльності сповістило, що у 2020 році надійшло 53 звернення про булінг, за 6 місяців 2021 – 39.

Складено 8 протоколів про адміністративне правопорушення у 2020 та 5 протоколів за 6 місяців поточного року (до відповідальності притягнуто 4 особи, 1 протокол судом не розглянутий). Усі вказані протоколи складалися відносно батьків, за вчинення булінгу їх неповнолітніми дітьми.  

Відповідь Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області

Управління інформаційно-аналітичної підтримки поінформувало, що по Дніпропетровській області усього за 2020 рік надійшло 61 звернення про булінг та 43 звернення за 6 міс. 2021 року.

За 2020 рік складено 17 протоколів адмінпротоколів, за 6 міс. поточного року – 9. З них, відповідно 11 батьків понесли відповідальність за діяння, вчинені неповнолітніми за 2020 рік та четверо батьків - за за 6 міс. цього року. І жодного адмінпротоколу щодо дорослих кривдників та керівників закладів освіти за неповідомлення органів поліції про випадки булінгу.

Відповідь ГУНП в Дніпропетровській області (Управління інформаційно-аналітичної підтримки)

Як бачимо, з одного боку, правоохоронці досить активно реагують на випадки булінгу. А на Харківщині до відповідальності навіть притягували дорослих (тобто, вірогідно, вчителів, які знущалися над учнями).

А з іншого, з’ясувалися й певні проблемні моменти. По-перше, щодо самого обліку випадків булінгу. Якщо ГУНП в Харківській області вказало, що до 01 липня 2021 р. окремої категорії повідомлень про булінг не фіксувалося на Порталі Нацполіції, то поліція Дніпропетровської області дані щодо звернень про булінг надало як за 2020-й, так і за 6 міс. 2021 року. Щоправда від 2-х управлінь поліції Дніпропетровщини дані різні, які між собою «не б’ються». Це може говорити про те, що цифри рахують, керуючись різними алгоритмами.

Достатньо побачити, що за даними Управління превентивної діяльності за 2020 рік та 1 півріччя 2021-го: всі вказані протоколи складалися відносно батьків, за вчинення булінгу їх неповнолітніми дітьми. Натомість, Управління інформаційно-аналітичної підтримки надає інші дані: за 2020 рік 17 осіб було притягнуто до адміністративної відповідальності, за 6 міс. 2021 – 9 осіб, з них за 2020 рік 11 батьків понесли відповідальність за діяння, вчинені неповнолітніми особами, за 6 міс. 2021 року – 4 батьків. Виходить, що десь залишаються «поза дужками» 6 покараних осіб у 2020 році та 5 – у 2021-у. Хто ж ці люди? Можливо, ці булери – неповнолітні учні (студенти), однак яким виповнилося 16 років, тому вони понесли адміністративну відповідальність? Важко сказати, бо, поліцейська статистика це не фіксує.

По-третє, ані на Харківщині, ані на Дніпропетровщині до відповідальності за булінг не притягалися керівники освітніх закладів. Чи свідчить це, що шановні директори шкіл, ліцеїв, коледжів завжди своєчасно інформують поліцейських про випадки булінгу? Хочеться вірити. Але не дуже віриться. Оскільки неодноразово доводилося чути про ситуації з булінгом, на які педагоги «закривали очі», або не знаючи, як правильно реагувати на таке неподобство, або не бажаючи «псувати репутацію закладу».

До речі, слід зауважити, що жертвами (потерпілими) від булінгу іноді стають не тільки учні, але й викладачі. Хоча останні, як правило, воліють нікуди не скаржитися, побоюючись розголосу та поганої слави…

Підсумовуючи, зазначимо, що булінг – тривожна тенденція, яка ставить під загрозу безпеку учасників освітнього процесу і, в першу чергу, дітей. Попередити цькування можна лише шляхом об’єднання зусиль педагогів, батьків і служб, які причетні до роботи з дітьми: ювенальної превенції, опіки та піклування, охорони здоров’я, державної системи безоплатної правової допомоги тощо. Також вагоме слово можуть сказати представники громадських організацій, які проводять правоосвітню роботу з дітьми та вчителями. А в протидії булінгу свою ефективну роль мають відігравати працівники правоохоронних органів.

Див. також:

Корисні посилання щодо теми антибулінгу

Лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2020 р. № 1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)»

Публікація підготовлена в рамках проєкту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проєкт реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.