Поліція радить що робити, аби двір став безпечним

Проект «Сусідська варта» у Кременчуці впровадили рік тому, наприкінці 2017-го. Сьогодні він охоплює три ОСББ. Чи можна стати учасником цієї програми, як це зробити, яким чином вона реалізується у Кременчуці, які проблеми виникають – про це команді проекту «Шерифи для нових громад» розповіли інспектори групи зі зв’язків з громадськістю батальйону патрульної поліції м. Кременчук Максим Оченаш та Ярослава Крамаренко. 

У яких кременчуцьких ОСББ зараз реалізується проект «Сусідська варта»?

Ярослава Крамаренко, інспектор групи зі зв’язків з громадськістю батальйону патрульної поліції м. Кременчука

Ярослава Крамаренко: У Кременчуці проект «Сусідська варта» охоплює три ОСББ: «Квартал 274», «Гвардійське-7» та «Героїв Бреста-51». Якщо говорити про будинки, то їх більше, адже до деяких ОСББ входить кілька будинків. Наприклад, в ОСББ «Квартал 274» сусідська варта охоплює п’ять будинків.

Як тримаєте зв’язок з жителями ОСББ?

Я.К.: Голова ОСББ – є зв’язковим між мешканцями та поліцією. Поки що ми у телефонному режимі працюємо. У нас є месенджер на базі Telegram, де ми можемо обмінюватися інформацією. Але у нас ОСББ більш-менш спокійні. Тому великої кількості інформації не надходило. Якщо якісь запитання чи ситуації виникали, то голови безпосередньо телефонували мені. І ми вже виїжджали на місце і розбиралися з тим чи іншим питанням. До месенджера підключена чергова частина, учасники проекту «Сусідська варта», інспектори зі зв’язків з громадськістю, командири роти. Будь-який командир, чия зміна чергує, може побачити інформацію і спрямувати наряд. Таким є задум, щоб оперативно реагувати, не тільки через лінію «102».

Чим відрізняються ці ОСББ? Чи можна поділити їх на більш спокійні й більш проблемні?

Я.К: У кожного специфіка різна, різне місце розташування. З трьох, з якими ми працюємо – найспокійніше «ОСББ-Гвардійське-7». Там у них голова ОСББ такий хазяїн. Він багато що бере під контроль, дуже ініціативний. Але там трохи територіально простіше. Поряд військова частина - будинок з одного боку перекритий. Якщо говорити за квартал 274, то там велика проблема була з людьми, які вживають наркотичні речовини. У них там поряд річка Сухий Кагамлик, і на прибережній частині багато розкиданих шприців. Тому ми туди спрямовували наряди. Хлопці виїжджали й опрацьовували цю територію. Якщо ми говоримо про ОСББ «Героїв Бреста-51», то там була проблема з цілодобовими кіосками. Надходила інформація, що люди з-під поли продають спиртні напої. Ми відпрацьовували отриману інформацію, дізнавалися, чи це так чи ні, перевіряли документи, інформували ті екіпажі, які працюють на цьому квадраті, щоб звертали увагу на цю територію.

Максим Оченаш, інспектор групи зі зв’язків з громадськістю батальйону патрульної поліції Кременчука

Максим Оченаш: В результаті нам вдалося знизити кількість випадків вживання алкоголю та інших правопорушень на території цього ОСББ.

Як людині вирішити, коли писати у месенджер чи телефонувати голові ОСББ, а коли звернутися на лінію «102»?

Я.К.: Є такі повідомлення, коли людина підозрює, що хтось може сісти за кермо напідпитку, тоді вона записує у месенджер номер авто і просить звернути увагу поліцейських, спрямувати екіпаж, щоб перевірити. Також люди можуть звернутися до нас, якщо інформація накопичувальна. Наприклад, люди бачать, що у цей під’їзд постійно заходить якась підозріла людина, знаходять постійно шприці, або хтось регулярно смітить. То можна передати цю інформацію нам, попросити, щоб екіпажі частіше заїжджали, звертали на певну людину увагу. Звичайно, є такі ситуації, коли безпосередньо необхідний виклик на «102», його потрібно зафіксувати. Якщо є реальна загроза життю, здоров’ю або власності, то, звичайно, немає сенсу звертатися до голови ОСББ чи писати у месенджер. Треба телефонувати на лінію «102».

Чи ведеться у вас статистика по ОСББ?

Я.К.: Якоїсь певної аналітики, щоб з цифрами, ми не ведемо.

М.О.: По ОСББ ми можемо фіксувати лише виклики. Якщо немає правопорушення, то й виклику не буде. Або якісь питання вирішуються внутрішньо. З одного боку велика кількість викликів свідчить про те, що збільшується кількість правопорушень, а з іншого – про те, що більше почали довіряти поліції, відповідно – викликають, щоб поліція вирішила це питання. Дуже складно вести аналітику цієї статистики.

На що найбільше скаржаться жителі ОСББ, де працює сусідська варта?

Я.К: Найбільше скарг було на порушення режиму тиші. В літній період – це завжди так.

Чи задоволені жителі такою схемою роботи, чи результативна, на їхню думку, сусідська варта?

М.О.: Ми постійно заїжджаємо до ОСББ, спілкуємося, як з керівниками так і з мешканцями, то більшість мешканців задоволені сусідською вартою. Звичайно, не без нюансів - комусь-таки не подобається. Але можна сказати, що все ж таки кількість правопорушень знизилася.

Я.К.: Багато чого у цій моделі безпечного середовища залежить від мешканців. І, на жаль, ми стикаємося з тим, що багато хто звик вирішувати свої проблеми чужими руками. Є така певна категорія людей, які завжди всім не задоволені. «Я нічого не буду робити. Прийде до мене дядя-тьотя у формі – зараз все вирішить швиденько». Таким людям намагаємося пояснити, що безпека їхніх осель залежить від них також, тому що поліція не може постійно перебувати біля їхнього будинку. Це не окремий пост, який буде охороняти їхній двір. Для цього ж є приватні служби охорони, або державна служба охорони. За кошти самих мешканців можна собі таку охорону найняти. Але патрульна поліція приватною охороною не займається. Бо були питання «Почему здесь нет патрульной машины? Почему здесь не дежурят?» У нас немає стільки правоохоронців, щоб чергували біля кожного двору. І це не є нормальним, щоб у кожному дворі стояло по посту.

Що поліція радить робити жителям, аби двір став безпечним?

Я.К.: Безпека на території – це освітлення гарне. Якщо є бажання, можливість та кошти - встановлення відеокамери. Наприклад, в ОСББ «Гвардійське-7» виведені камери відеоспостереження на стоянку, тому що там була проблема крадіжок з авто. Акумулятори, магнітоли витягували з машин. Саме відео з камер допомогло слідчим виявити правопорушника. Також рекомендуємо закривати під’їзди, встановлювати домофони, на підсобні приміщення вішати замки нормальні.

М.О: У посібнику «Сусідська варта», розробленому IREX та Національною поліцією України, до речі, є усі критерії, за якими визначається, чи безпечний будинок, чи ні, як можна усунути проблему.

Я.К.: Звісно, це ідеальна схема запровадження «Сусідської варти». Дещо потрібно адаптувати вже під свої ОСББ, під своїх мешканців.

М.О.: Також є підручна книжка саме для мешканців ОСББ. Тут має бути телефон дільничного, телефон відповідального, капітана під’їзду. Тобто люди, які несуть відповідальність за власний будинок, за власний під’їзд, до яких повинні звертатися. Відповідно на них теж покладаються деякі обов’язки. Не просто очікувати доки поліція приїде і розбереться, а вчинити якісь дії на запобігання правопорушення. Передивитися замки, чи все освітлено, чи є якісь відеокамери чи немає. Цілий комплекс заходів.

Чи беруть участь дільничні офіцери поліції в реалізації проекту «Сусідська варта»?

Я.К: Плануємо налагодити більш тісну взаємодію та співпрацю з дільничними.

Які проблеми у реалізації проекту виникають?

Я.К.: Найбільшою проблемою є те, що дуже мало активних жителів: тих, хто хоче щось робити. І дуже багато інертних, які очікують допомоги, а самі не працюють. М.О.: Рівень самоорганізації має збільшитися – тоді, звісно, запрацює сусідська варта. З боку поліції робиться все, щоб вона запрацювала. Поліція перевіряє, реагує на виклики, які є по «102», а також на побажання мешканців, переданих через керівника ОСББ. Якщо необхідні якісь профілактичні заходи - ми виїжджаємо на прохання людей.

Чи можуть у програмі «Сусідська варта» брати участь звичайні будинки, не лише ОСББ?

Я.К.: Вони можуть брати участь, але ми зробили акцент саме на ОСББ. Тому що там між людьми самоорганізація більш налагоджена. З керуючими компаніями трохи важче. Ми запускали цей проект як пілотний. Для нас він також новий, і для поліцейських, які залучені до нього – це досить нове явище. Тому що ми не зовсім розуміли, яким чином це робити, пробували. Вирішили: краще ефективно і якісно, аніж розкидати по всьому Кременчуку, а потім не знати, що з цим робити. Тому поки що ми працюємо з ОСББ. Так простіше.

Чи можуть у Кременчуці зараз інші ОСББ взяти участь у програмі?

Я.К.: Ми вирішили поки що співпрацювати лише з трьома, довести систему співпраці до ідеальної. Людський ресурс нам наразі не дозволяє розширити проект. Але ми завжди готові проконсультувати, допомогти.

Чи підтримують донори проект у Кременчуці?

Я.К.: Ні. Все з ініціативи самих мешканців. Ми виконуємо свої обов’язки, вони у свою чергу створюють за власний кошт безпечний двір. Ця програма працює зараз вже у багатьох містах. Розширилася завдяки підтримці Міжнародної організації IREX. За їхньої підтримки реалізується цей проект у Полтаві. Ми робили це самостійно, без допомоги донорів – як могли так і запустили. А їх вже підтримувала організація і керувала організація. Надавала ті ж самі таблички, і координувала їхні дії. Для активу ОСББ проводяться тренінги, представники із-за кордону діляться досвідом.

Кременчужанам не пропонують такі тренінги?

Поки що ні.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Шерифи для нових громад» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір».

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.