За що вбили Гандзюк?

Нині популярне питання «Хто замовив Катерину Гандзюк?» має цілком доступну та наочну відповідь.

Якщо замовники можуть іще сховатися, то масштабні корупційні схеми, через викриття яких Гандзюк замовкла назавжди, приховати неможливо. Гандзюк більше немає, а схеми діють і нині.

Дійсно, суспільство зараз сконцентроване на самому факт смерті Катерини, так само на цьому є зосередженою тимчасова слідча комісія, членом якої я є як нардеп. Однак нам слід розширити зону своєї уваги. Адже те, заради чого Гандзюк пішла на ризик і фактично пожертвувала свої життям, нині залишається – не те що за кадром, але на других-третіх ролях.

Отже, за що померла Гандзюк?

За однією з основних версій її вбивства, замовлення надійшло від кримінально-владної групи, котра займалася нелегальними заготівлями лісу у Олешківському районі.

У цьому районі, хоча він належить до степової області, було свого часу насаджено ліси. Зокрема, для захисту від розростання Олешківської пустелі. Свого часу серед активістів-екозахисників та чиновників виникла ідея створити там об’єкт природно-заповідного фонду – регіональний ландшафтний парк «Гілея». Науковці Херсонського державного університету навіть зробити велике наукове обґрунтування. Але чомусь (зрозуміло, чому) це все затихло.
Тепер цей лісовий захист став об’єктом варварських рубок з боку місцевих злочинних угруповань. Для того, щоб покривати злочинний бізнес, призначається «своя» людина на голову районної адміністрації, котра має вплив на лісові господарства (лісгоспи) району.

Далі діє, наприклад, така злочинна схема. Ліс нібито вигорає, і нібито виникає потреба у видаленні пошкодженої деревини. У статистиці, де вказані підстави так званих санітарних рубок, ми побачимо пожежі і у минулому, і у нинішньому роках.

Насправді горить незначний, підпалений найнятими злодіями клаптик лісу – хоча інколи бувають ексцеси і вигорає по 600 га, як було у випадку, про котрий писала покійна Катерина.

Далі, для санітарних рубок, лісгоспи наймають спеціальні бригади лісорубів. Ці люди відбираються теж зі своїх, бо вони свідомі того, що рубають не тільки рештки вигорілого лісу, а й цілком здорові дерева.

Лісгоспи ще й доплачують лісорубам за санітарні рубки з державного бюджету, а деревину продають визначеним начальством фірмам, як правило, близьким до самого начальства. Далі деревина іде за ринковими цінами на експорт. Ми з сайту Олешківського лісового господарства бачимо, що на аукціонах деревини продається мізер, якихось 200 кубів, при заготівлях, котрі вимірюються тисячами й тисячами. Цілком логічно висунути гіпотезу, що все інше іде «своїм» компаніям за заниженими цінами.

Все це, що тут описано – насправді, частина того триваючого злочину, який намагалася зупинити Гандзюк, і, вірогідно, через саме ці намагання вона загинула.

Відповідальні за існування цієї схеми, звісно, в першу чергу, місцеві правоохоронні органи, а також – центральні антикорупційні. Адже це і є одна з тих класичних кримінально-корупційних схем, для ліквідації яких створювалася уся наша численна добірка антикорупційних органів.

Також важливо знати, які топ-чиновники за це відповідають. Приміром, замкерівника обласної державної адміністрації Євген Рищук, котрий курує питання лісів, помічений екологічними активістами у любові до полювання та джипінгу.

Оскільки парламент вирішив втрутитися у ситуацію з розслідуванням випадку трагічної загибелі активістки від рук найманців, то парламенту слід ретельно дослідити мотиви замовників та назавжди припинити ті кримінальні бізнеси, котрими ці замовники збагачуються.

Ігор Луценко.