Як Україна опинилася в ідеальному штормі

2020 рік наближається до свого завершення. Тому час підбивати перші підсумки. На жаль, спостерігаємо невтішну картину. Україна перебуває у ситуації «ідеального шторму».

Як засвідчили останні події, кризові явища лише множаться, а наявні проблеми вперто не вирішуються. Через це майбутнє країни виглядає непевним та непланованим. Без фінансової допомоги Заходу нам не впоратися, що нещодавно на засіданні РНБО відверто визнав сам президент Володимир Зеленський.

Як на мене, ситуація невизначеності, у якій опинилися Україна, — це результат відходу зі шляху реформ, різкої зміни державної філософії, зокрема у сфері фінансів. Так, можна вчергове нарікати на епідемію коронавірусу, але падіння економіки не виявилось таким драматичним, як очікувалося.

Цей процес розпочався одразу після призначення нового складу Уряду на початку березня. Тоді реформаторів, які рухали країну вперед, почали один за одним «вибивати» із владної вертикалі. Натомість на їхнє місце, в обхід установлених правил та процедур, прийшли «міцні господарники» з минулого, які обіцяли швидкі результати при мінімальних зусиллях.

У результаті що ми спостерігаємо? Роздутий дефіцит бюджету, девальвацію гривні. Під загрозою опинилися як макрофінансова стабільність та фінансування видатків державного бюджету, так і виконання фінансових зобов’язань перед міжнародними партнерами.

Спостерігається критична ситуація з надходженнями до держскарбниці. У той час, як податкова ще виконує занижений на початку року план зі зборів, то митниця не збирає і того. Проте і такий результат став можливим лише за рахунок збільшення фіскального тиску на «білий» бізнес та вимивання коштів із держкомпаній. Експортери не мають впевненості у вчасному поверненні ПДВ.

Добре ілюструють ситуацію свіжі дані про залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку. Станом на 1 листопада він складає трохи більше 15 млрд грн. Це — у 3,5 рази менше, ніж минулого року. Враховуючи, що основні капітальні видатки (наприклад, на інфраструктурні проекти) в Україні відбуваються зазвичай у листопаді та грудні, ми опинилися перед реальною загрозою шатдауна, коли фінансуватимуться лише гарантовані державою соціальні виплати, зокрема зарплати та пенсії. На жаль, я не відкидаю і такого сценарію, що і з цим можуть бути затримки, враховуючи пусту казну. Хоча зупинити видатки на медичну галузь в умовах, коли щодня б’ються чергові антирекорди по кількості інфікованих та померлих від коронавірусу, — це стріляти собі у ногу. У політичному сенсі.

При цьому сподіватися на зовнішніх кредиторів — не варто. І не лише у зв’язку із рішенням Конституційного Суду стосовно антикорупційної реформи, а й через відсутність дієвої щоденної роботи з впровадження реформ, погоджених із МВФ та ЄС. Анонсованої реформи податкової і митниці не відбулося, зокрема справжнього переходу до єдиної юридичної особи. Реформи податкового аудиту — не відбулося. Ліквідації ДФС та створення Бюро економічної безпеки також.

Відтак, у пошуку легких грошей за рахунок зупинення реформ, під кінець року ми не отримали ані грошей, ані реформ.

Сергій Верланов