Ввести візи чи розірвати дипвідносини з РФ?
Сьогодні, у п’ятницю 19 серпня 2016 року, президент держави-агресора Владімір Путін відвідає Крим.
Такі візити російських високопосадовців уже нікого, ясна річ, не дивують, але завжди дають українській стороні нагоду для привернення уваги до війни з Російською федерацією. Наша країна й наші проблеми давно зникли з перших шпальт західних видань: біженці, Сирія, скочування Туреччини в авторитаризм, ескапади Трампа та інші проблеми заполонили коротку пам’ять світової спільноти. Тож нічого дивного в тому, що все гучніше лунають голоси за скасування санкцій з Росії, продажні еліти й ультра-праві партії різних країн все нахабніше агітують за «нормалізацію» відносин з Кремлем. У цій ситуації ми можемо залишитися наодинці з сильним ворогом, і тоді стане справді непереливки. Як запобігти цьому?
Слід вкотре повернути російсько-український конфлікт на міжнародну шахівницю. Злочин окупації чужої території й розв’язання війни не має терміну давності, проте наші західні союзники надають перевагу хованню голів у пісок, коли справа доходить до називання злодія злодієм. Ви помітили, як Крим узагалі зник із порядку денного? Якщо й приймаються якісь заяви, то йдеться лише про донбаські квазі-республіки й звільнення полонених, типу: санкції знімемо, коли РФ виконає свої зобов’язання в рамках «мінських» угод (в яких про окупований півострів не йдеться). Тим часом на фоні чергового загострення ситуації на фронті, пониження статусу окупованого Криму як частини Південного федерального округу держави-агресора, дипломатична перепалка щодо призначення нового посла Росії в Україні, і спроба Кремля дискредитувати Україну так званими «диверсантами» на своїй же, українській території Криму, ‒ все це в сумі дає нам змогу зробити хід на випередження в стосунках з Росією. Адже цілком вірогідно, що після «українських терористів-диверсантів» Москва звинуватить Україну в, скажімо, міфічних утисках прав «рускоязичних» і розірве дипломатичні стосунки. В очах світу винними знову будемо ми.
Натомість візит Путіна на окуповану українську землю можна використати як привід для розірвання дипломатичних відносин з РФ. Чесно кажучи, це давно треба було зробити, але, як то кажуть, ніколи й не пізно. Раніше лунало чимало пропозицій ввести візовий режим з РФ – як інструмент боротьби з агресором. На перший погляд, це мудра ініціатива, але при глибшому аналізі виявляється, що вона нічого не дає: прискіпливий контроль можна здійснювати й на кордоні, а якщо ФСБ вже вирішить слати в Україну терористів, то точно знайде можливість підробити документи так, щоб в українському консульстві підозр не виникло.
А розірвання дипломатичних відносин – демарш зовсім іншого порядку. По-перше, користі від дипломатичних відносин з агресором все одно немає, це суцільне приниження. Розумію аргумент про захист українців у РФ, але ж хіба пускають наших консулів до політв’язнів (згадайте запротореного на край світу Сенцова)? До того ж політв’язнями вже все одно займаються «корисні ідіоти» Кремля на кшталт Савченко і відвертий українофоб Медведчук.
Врешті-решт, розірвання дипвідносин переведе українсько-російські стосунки з міждержавного в міжнародний формат, коли доведеться шукати посередників і нові конфігурації круглих столів на заміну неефективному «мінську». І візит президента-окупанта Владіміра Путіна в Крим – чудовий привід такий крок зробити.
