У повторному матчі "Челсі" не виставить дублерів

Ігри "Шахтаря" проти "Айнтрахта" і перший матч "Динамо" з "Челсі" поставили діагноз нашому футболу.

Українським футболістам потрібно багато працювати, щоб чогось досягти. Наш шлях – це дорога Сербії, Хорватії, Польщі. Україна повинна вчитися готувати власних футболістів. Тільки спираючись на них, можна розраховувати на успіх у Європі.

Клас "Челсі" вищий, ніж у "Динамо". Можливо, злий жарт із киянами зіграло, що Мауріціо Саррі дав шанс гравцям, які програють конкуренцію за місце в складі "синіх". Із мотивацією проблем у господарів не було – кожен хотів себе проявити, показати із найкращої сторони.

У повторному матчі "Челсі" не виставить дублерів. Річ не в тому, що вони сумніваються у подальшому проході, а через те, що потрібно підтримувати ігровий тонус гравців. Тому варто очікувати на "Олімпійському" схожий склад, в якому знайдеться місце для декількох молодих футболістів.

Для "Динамо" буде важливим перемогти у четвер. Зрозуміло, що шансів на проходження до наступного раунду майже немає. Вони тільки теоретичні. Але перемога з будь-яким рахунком буде важливою для становлення молодих гравців "Динамо", для зростання їхньої впевненості у власних силах.

Вперше за багато років у стартовому складі киян вийшло аж 10 українських гравців. Такого не було навіть у часи Лобановського в його останній період роботи в "Динамо". У складі багато молодих гравців, яким ще поки важко успішно грати матчі такого рівня. Досвіду не вистачає. На сьогоднішній день це наш рівень футболу. Це потрібно сприймати реально, а не завищувати очікування. Ставку на молодих гравців почали робити нещодавно. За короткий час вони не можуть вирости в успішних футболістів. Тому тут потрібно набратися терпіння.

Прогрес окремих молодих динамівців – очевидний. Ще минулого сезону про Миколенка знали мало людей, а сьогодні він провідний захисник команди. Прогрес є в Бурди, Шепелева, Шапаренка.

Проблема в тому, що матчів високого рівня ці гравці мають не так багато, як би хотілося. Тому вони розвиваються повільніше.

Важливо в цій ситуації не перехвалювати гравця. Тоді очікування серйозно зростають. Можна навести приклад Циганкова. Від Віктора вже сьогодні забагато чекають. У другій частині сезону він поки не схожий на себе. Немає ні звичної активності в атаці, ні допомоги в обороні Кендзьорі.

Потрібно розуміти, що молодь – особливі гравці. Їм притаманна нестабільність. Потрібен час на розвиток. Але загалом іншого варіанту розвитку клубного футболу в Україні, як довіра власним гравцям, просто не існує.

Олег Федорчук