Після введення в 2016 року обмежень на ввезення російських книг на територію України, український книжковий ринок отримав новий поштовх для розвитку.
Якщо раніше більшість іноземної літератури можна було придбати і прочитати переважно російською, сьогодні українські книговидавці все активніше перекладають як сучасні популярні твори, так і класиків світової літератури.
Далі вони взяли твори, що отримали визнані світом премії (Гонкурівська, Букерівська та Пулітцерівська) і подивилися на активність перекладів українською в певні проміжки часу. І от шо вийшло:
"Якщо взяти всі книжки, що отримали одну з перелічених премій (а всього було відзначено 256 творів), українською перекладено 55 творів (21%). З них 7 творів перекладено до незалежності України, 13 – з 1991 по 2014 рік і 35 – після Революції Гідності, з 2015 року."
Омагат ну нічосі. Те шо було "не на часі", "нікому зараз не потрібно", "какая разница", "раскол страни" і оце все неподобство виявилося потужним поштовхом до культурного розвитку в українському просторі. Можу сказати за себе, що до 13 року мовою я читала тільки твори української літератури, які ми проходили в школі, а все інше було доступним здебільшого російською.
А от починаючи десь з 15-16 року я почала читати книги, що перекладені українською, бо вони стали помітними і привабливими.
І від цього я стала:
-вільніше спілкуватися українською (без зажимів)
-відходити від суржика
-думати українською.
І якщо ми далі прямуватимемо в цьому напрямку, то згодом нам просто не доведеться з'ясовувати особливості конфігураціій щелеп різних підвидів сапіенсів, слухати розказні про кашу в голові та інші зручні відмазки, нав'язані з-за парєбріччя.
Але є певні небезпеки. Не може ж отак просто свіносабакістан взяти і перестати пнутися в наш простір. Їм потрібен наш книжковий ринок не тільки в якості прибуткової складової, але і тому, звісно, теж.
Ну і піратство. Нічого нового, але для українських видавців це значний удар.
Тому давайте всі разом купувати і читати українські книжки, бо це наш простір, як умовний культурний фронт, котрий мусимо зберігати.
Посилання на статтю: https://texty.org.ua/pg/