Херсонщина – один із найбільш замінованих регіонів світу. «Вгору» запитала у психолога, як говорити з дітьми про небезпеку від мін

Організація об'єднаних націй назвала Україну однією з найбільш замінованих країн світу. Деокуповані території країни залишаються серед найнебезпечніших, а Херсонщина входить у трійку найбільш замінованих областей.

За останніми даними Херсонської обласної прокуратури, за понад 2 роки повномасштабної війни РФ на Херсонщині загинули 43 дитини, 152 – отримали поранення. В цифрах загальної статистики враховані й випадки мінно-вибухових травм. Але сапери та медики в один голос стверджують: після деокупації Херсонщини дитячих травм через міни буде більше.

Тернопільський рятувальник Олександр Дворецький, полковник служби цивільного захисту, який у 2023 році керував роботами із гуманітарного розмінування територій Херсонщини, в інтерв’ю «Вгору» розповідав, що для російських солдатів замінувати дитячі речі – то справа звична. Деякі випадки дивували навіть досвідченого сапера – як от замінована колиска для немовляти.

 Що вже казати про території, всіяні російськими мінами?

Фото Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування

Тому вже сьогодні дорослі мають готувати дітей, навчати, як діяти, щоб не підірватися на міні, як поводитися, якщо побачили щось підозріле. Бо це не абстрактна проблема, а реальна загроза, яка може не тільки скалічити, а й забрати життя.

Командна робота

До кого діти ліпше прислухаються? Кому з дорослих варто проводити розмови з дітьми про мінну небезпеку? Батькам? Педагогам? Саперам? Психологиня Євгенія Неделевич, до якої звернулися з цим питанням, впевнена: це має бути командна робота дорослих з урахуванням їхньої компетенції.

І сапери не цураються цієї роботи. ГО «Асоціація саперів України» проводить навчання з мінної небезпеки (EORE), виїжджають до дітей, ведуть роботу офлайн і онлайн. Приїздили інструктори й у Дар’ївку, де заняття для різних вікових груп проводили окремо. Для молодших підготували тематичний мультфільм і гру, а для старших – цікаву лекцію.

 Інструкторка Іванна Луцик проводить лекцію з мінної небезпеки для дітей села Дар'ївки на Херсонщині, вересень 2023

До речі, на сайті Асоціації можна замовити навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів або отримати інформацію з мінної небезпеки на одній сторінці.

Не стоять осторонь і волонтери – Херсонський обласний центр народної творчості разом з відомою волонтеркою Тетяною Князєвою розробили програму «Пес Патрон – рятує, допомагає, захищає». Завдяки їй діти звільнених громад правобережжя Херсонщини у цікавій та доступній ігровій формі дізнаються про небезпеку від мін і вибухових пристроїв та правила поведінки на вулиці.

Робота волонтерів з дітьми. Програма «Пес Патрон – рятує, допомагає, захищає». Серпень 2023. Фото Олександра Корнякова

Зазнала змін і шкільна програма – мінна безпека стала обов’язковим доповненням до шкільного курсу «Здоров’я, безпека та добробут». Тож і вчителі тут не пасуть задніх.

Батьки та діти

Чи є місце у цій системі навчання про мінну небезпеку батькам? Звісно. Навіть якщо вони не так професійно обізнані, як сапери, педагоги чи спеціально навчені волонтери, батьки завжди є прикладом для своїх дітей. І про це варто пам'ятати.

Як говорити з дітьми про небезпеку від мін, на що звертати увагу батькам?

Психологиня Євгенія Неделевич каже, що найкраще давати рекомендації, використовуючи власний  досвід: «Я бачила, я чула, а ти щось про це чув?» Або батьки мають казати, щоби зробили у якийсь ситуації вони: «Я бачила отаке відео і наступного разу, якщо я щось побачу, я зроблю отак». Важливо питати дитину: «А як ти гадаєш? Ти знаєш, що робити? Якщо не знаєш, зараз я тобі розкажу, що я знаю».

Зрозуміло, коли мама залишається вдома, а дитина йде гуляти, мама тривожиться. Але її настанови дитині мають бути зрозумілими, короткими та стислими:

Також психологиня вважає, що не варто забороняти все на світі. Заборон в житті дитини не має бути більше ніж 5-7. Чим більше їх, тим більше дитина їх забуває. Вони мають бути короткі, конкретні та дуже зрозумілі. Наприклад, заборону «не бігай ніде» неможливо виконати, але можливо виконати рекомендацію: «гуляй у дворі».

Звертання уваги в розмові тільки на небезпеку не допоможе. Залякувати дітей можливими наслідками, щоб вони усвідомили всю серйозність мінної небезпеки, теж не варто, впевнена пані Євгенія. Бо все, що лякає – інстинктивно привертає надмірну увагу й цікавість:

Якщо мама каже дитині, що дивилася відео, в якому дитину вбило, поранило, то це перелякана мама ділиться з нею своїм переляком, а дитина не в змозі те витримати, вважає психологиня. Але вона відзначає: через війну діти дуже швидко подорослішали, втратили безтурботне дитинство.

На питання, як обрати час для розмови та зрозуміти, що дитина готова сприймати інформацію, пані Євгенія дає просту відповідь: тоді, коли діти ставлять питання, і стільки, скільки вони витримають. Батьків може дратувати, що дитина прибігла, спитала: «Мамо, а що робити, якщо я побачив міну?» – і побігла далі. Експертка вважає, що в такому випадку дитина має відповідь, діти більше знають, аніж здається дорослим. Буває інакше: мама налагодилась поговорити, а мала дитина крутиться, просить пити, їсти, іграшку – тоді розмову треба відкласти. Дитина сама прийде і спитає.

Що стосується більш дорослих дітей, п’ятикласників і старших, то пані Євгенія рекомендує просто домовитися про розмову, спитати: «Коли в тебе є час, мені важливо з тобою про дещо дуже серйозне поговорити». Загалом, психологиня вважає вміння попередньо домовлятися про важливі розмови дуже хорошим ходом, який вже налаштовує на сприйняття інформації.

Звісно, треба враховувати й вікові особливості дітей. Євгенія Неделевич наводить такі цифри: час, який дитина тримає увагу і може сфокусовано щось слухати, відповідає віку дитини плюс-мінус 5 хвилин, не більше. Тобто, якщо дитині 10 років, то вона в середньому тримає увагу 10 хвилин. Це норма.

Також психологиня рекомендує батькам використовувати ситуативні ігри з дітьми на кшталт: «Давай пограємо, якщо ти пішов на вулицю або до магазину...». Діти люблять грати «в кухню» або «в будівництво», так само можна програвати з дітьми якісь небезпечні ситуації.

Стоп-кадр з Мультфільму ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку. Джерело: ЮНІСЕФ Україна

І, звісно, пані Євгенія рекомендує дивитися разом мультики. Міністерство освіти України та ЮНІСЕФ розробили багато просвітницьких мультиків, коротеньких відеоінструкцій з мінної безпеки.