Фермери потребують підтримки: виклики посівної кампанії на деокупованій частині Херсонщини

І під час війни херсонські фермери виходять на поля, працюючи на майбутній врожай. Однак їх стійкості та ентузіазму для успішного господарювання замало, вони потребують ще й забезпечення нагальних потреб.

Про проблеми посівної та важливість підтримки наших аграріїв державою та благодійниками журналістам Вгору розповів очільник Департаменту сільського господарства Херсонської ОВА Дмитро Юнусов.

Потреба в допомозі – питання виживання, а не заробітку

Чимало фермерів нині намагаються перейти на вирощування більш рентабельних культур, зокрема, соняшнику. Частково його насіння вони зможуть отримати за програмою допомоги від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Мінекономіки України. Однак Дмитро Юнусов пояснює, що цього дуже мало, адже зерно доведеться розподіляти десь по 20 мішків на фермера. Ще й отримати його зможуть не всі, а лише аграрії з малих чи середніх господарств, чиї земельні ділянки становлять від 10 до 500 гектарів. А терміни висадки цієї культури в південних областях України обмежуються квітнем.

Щоб розв'язати проблему нестачі насіння, представники Департаменту сільського господарства нашої області звернулися з проханням підтримати херсонських аграріїв до голів адміністрацій областей, які менше постраждали від війни.

"Ми звернулися до керівництва 16 областей – Запоріжжя, Миколаєва, Донецька, Луганська, Чернігова, Сум та інших з проханням зробити пропозицію тамтешнім фермерам, щоб вони за можливості, допомогли нам із насінням", – розповідає Дмитро Юнусов.

Попри всі складнощі, робота в полях триває. За словами Дмитра, вже понад 7 тисяч гектарів сільгоспугідь засіяно ярими зерновими та зернобобовими:

• Ячменю – 4.3 тисячі гектарів.
• Гороху – 2.6 тисяч гектарів.
• Льону – понад 1 тисячу гектарів.

Техніка від благодійного фонду “Жнива перемоги” на полях Херсонщини 

Де фермери зберігатимуть майбутні врожаї

Говорячи про перспективи зберігання зібраного збіжжя, Дмитро Юнусов нагадує, що це питання досі є відкритим.

"У нас проблема, ви знаєте, зі зруйнованим складами для зерна і  зерносховищами. Не працює жоден елеватор. Тому один із наших пріоритетних напрямків – модульні зерносховища та рукави для зберігання зерна".

 

Це теж частково вирішується за допомогою благодійників. Херсонські фермери вже почали отримувати модульні зерносховища на 300-500 тисяч тонн зерна за програмою допомоги від ФАО. Найближчим часом планується роздати ще й 204 рукави для зерна.

Дмитро Юнусов підкреслює, що херсонські аграрії перебувають далеко не на рівних умовах з фермерами інших областей, адже для сільгоспвиробників, які працюють на прифронтових територіях, потреба в допомозі – питання  виживання, а не заробітку.

"Ми цінуємо, коли нас підтримують. Можливо, за деякими програмами ми отримуємо більше, ніж аграрії в інших областях, але частіше її розподіляють рівномірно. Тому важливо, щоб допомога спрямовувалася саме найбільш постраждалим", – говорить Дмитро.

Наприклад, сільськогосподарську техніку від благодійників зараз отримують фермери всіх областей України. Але найбільше її бракує саме на Херсонщині. Адже переважна кількість тракторів та іншої техніки була знищена під час бойових дій або вкрадена російськими окупантами.

Потреби хліборобів значно більші, ніж покриваються

Дмитро Юнусов запевняє: безплатна  допомога благодійників беззаперечно є дуже суттєвою, але потреби херсонських хліборобів значно більші, ніж вона покриває.

Підіймає він і питання щодо підтримки державою великих та середніх фермерів. Адже чимало державних програм розраховані на господарства, що мають до 120 гектарів угідь. Хоча бюджетоутворюючими є підприємства, у яких понад 2-3 тисяч гектарів.

“Єдина у них соломинка, це пільгові кредити, але їх дуже важко отримати, – констатує Дмитро. 

 Але уточнює, що порівняно з минулим роком, за який не було отримано жодного пільгового кредиту, вже є певні зрушення. З початку нинішнього року 10 сільгосппідприємств Херсонської області отримали пільгові кредити за програмою «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%». Розмір залучених кредитних ресурсів майже 80 мільйонів гривень. І сьогодні за ініціативи департаменту сільського господарства Херсонщини ведуться перемовини з НБУ та Міністерством економіки щодо спрощення нормативів процедури по страхових випадках для господарств, які працюють на прифронтових територіях. 

Отже, є ймовірність, що влада та банки нарешті підуть назустріч фермерам, і зроблять кредитування доступним для більшості.