Як окупація вплинула на долю херсонців з розладами психіки
Через окупацію Херсонщини в області перервано реформу закладів охорони здоров’я, реалізацію державної програми медичних гарантій та програми “Доступні ліки”. Як наслідок, гіпертоніки, хворі на діабет, бронхіальну астму, пацієнти з розладами психіки тощо, потерпають від дефіциту ліків.
В Україні під час реформи системи охорони здоров'я найзначніших змін, мабуть, зазнали саме вузькопрофільні заклади, зокрема, - психіатрична служба. Держава відмовилася від пострадянського казематного підходу до лікування людей з душевними розладами й почала впроваджувати прогресивні практики - переходити на амбулаторне лікування хронічних хворих з відповідними діагнозами.
Це гуманістичний підхід усіх розвинених держав, - пояснюють фахівці комунального неприбуткового підприємства «Херсонський міський психіатричний центр» Херсонської міської ради. - Ці реформи вже проведено у багатьох країнах Європи й в Аргентині - теж. Ми виїжджали до литовських міст, дивилися як організована служба на місцях, переймали досвід. Цивілізація, як би росія не вихвалялася, йде у світ не з пострадянських територій. Ані з Туркменії, ані з Казахстану, ані з рф. Ми всі, пострадянські країни, користуємося благами цивілізованих світів, до яких самі поки що не зовсім належимо. Але є надія, що тепер буде геодезичне переформатування систем, яке призведе до того, що наші території підтягуватимуться до цих цивілізованих світів. І Україна швидше у геометричній прогресії пройде цей етап.
Ще до війни стаціонарна психологічна служба Херсонщини почала скорочуватися. Тож кількість стаціонарних ліжок мала б зменшитися на 70%. Проте амбулаторну службу розширяли, щоб пацієнти мали максимальний доступ до медичних послуг.
З січня цього року Національна служба охорони здоров’я, Міністерство охорони здоров'я запровадили приголомшливу систему реімбурсації. До програми “Доступні ліки” включили 354 найменувань медичних препаратів. З них 30 - при розладах психіки та поведінки (198 - при серцево-судинних захворюваннях; 51 – при діабеті ІІ типу; 27 – для профілактики інсультів та інфарктів; 16 – при бронхіальній астмі; ; 27 – при епілепсії; 5 – при нецукровому діабеті).
Тобто психіатричний пацієнт, який потребує ліків, міг отримати препарат в будь-якій аптеці безоплатно.
Наразі загальна кількість відвідувачів міського психіатричного центру і пацієнтів, які стояли на обліку, скоротилася щонайменше вдвічі. Але турбот у фахівців служби побільшало.
Під час війни люди з “мирними” діагнозами звертаються за допомогою до медиків рідше. Це загальна світова статистика. Бо багатьом просто не до лікування, треба спочатку вижити. І скорочується кількість населення. Але є хронічні хвороби, які треба постійно лікувати. На початок війни ми мали сім тисяч таких пацієнтів. Наразі залишилося близько 3,5 тисячі. Дуже багатьом допомогли виїхати за межі окупованої території родичі та волонтери. Тому в нас побільшало саме організаційної роботи - щоб під час еміграції лікування не переривалося, щоб пацієнти були забезпечені медичними послугами та препаратами й надалі. Видали багато довідок, що людина має хронічне захворювання. Тепер нам телефонують, пишуть із Коломиї, з Польщі, Іспанії, Португалії, Ірландії. Консультуємо по Вайберу, Телеграм, надсилаємо до різних країн епікризи. Надсилаємо рецепти. Причому, вказуємо не наші українські назви препаратів, а міжнародні. Щоби за кордоном теж зрозуміли, що людині потрібно. Адже за всі часи радянської влади й на усьому пострадянському просторі не створено жодних психіатричних ліків. Усі препарати – західні. Всі до одного. Трохи, на пальцях, можна перерахувати, що у нас зробили аналогічного, це, наприклад, феназепам. Все інше - це продукція Англії, Німеччини, Голландії. Усі ліки – того світу, який так паплюжать у Росії, Казахстані, Білорусі. Наші рецепти в Європі приймають, людям видають ліки, пацієнти продовжують там лікування. Щодо тих, хто залишився, то з медикаментами наразі набагато складніше. Запаси в Херсоні вичерпалися доволі швидко. Частину ліків нам передавали одесити, Миколаїв допоміг, щось привозять волонтери. Але дефіцит є, і доставляти ліки сюди, на окуповану територію, стає все складніше.
Тож фахівці Херсонського міського психіатричного центру докладають максимальних зусиль, щоб пацієнти залишалися у стабільному стані та підтримують їх надією: “Завтра буде краще”.
*Програма медичних гарантій – це державна програма, мета якої забезпечувати потреби пацієнта в якісній медичній допомозі за основними напрямками незалежно від його фінансової спроможності та стану здоров'я.
-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)