Труднощі перекладу: як херсонські школи з російською мовою навчання переходять на українську

У січні цього року Верховна Рада проголосувала за законопроект №0901, який передбачає навчання за трьома моделями:

- перша модель: викладання мовами національних менших всіх предметів з 1-ого по 11-ий (12-ий) класи поряд з українською. Це стосується тих, хто не має власної держави для розвитку мовної термінології, а також дітей, які не живуть у своєму мовному середовищі. Наприклад, ця модель актуальна для кримських татар;

- друга модель для нацменшин, які спілкуються мовою країни, що входить до Європейського Союзу. З 1-ого по 4-ий клас всі предмети вони вивчатимуть рідною мовою, а також вивчатимуть українську. З 5-ого класу частка української мови збільшуватиметься з 20% до 40% до 9 класу і до 60% у старшій школі;

- третя модель для нацменшин, материнська мова, яких належить до однієї мовної групи з українською, зокрема йдеться про російську. Ця модель передбачає здобування базової (з 5-ого класу) та профільної освіти українською в обсязі не менше 80% річного від навчального часу.

Президент ще не підписав Закон, але школи Херсонщини вже готуються його виконувати.

Раніше за законотворців

Виявляється, декілька років тому в Херсоні вже реалізовували другу модель. Про це розповіла заступниця начальника Департаменту освіти науки та молоді Херсонської обласної державної адміністрації Ніна Левенець. Тоді до неї звернулися емігранти з Лівану, аби вона допомогла у виборі школи для їх дочки.

Ліванці володіли французькою, тому Ніна Іванівна порадила їм школу №12, де ця мова викладається з першого класу. Спочатку дівчинка вивчала всі предмети французькою (зважаючи на ситуацію для неї перекладали усі завдання) і паралельно вчила українську. У середній школі вона вже повністю перейшла на державну мову навчання.

Ніна Левенець пояснює:

Але для Херсона найбільше актуальна третя модель навчання. Бо історично склалося так, що тут проживає велика кількість сімей, які спілкуються російською.

Перехід вже розпочався

Загалом у місті 60 закладів освіти, кожна п’ята з них - «російськомовні».

Це навчально-виховні комплекси №№ 9, 15, 51, 56. Та загальноосвітні школи №№ 24, 28, 30, 45, 46, 50, 53, та 54.

Більш детально, як вони готуються до змін, журналістам «Вгору» розповіла начальниця відділу загальної і середньої освіти Управління освіти Херсонської міської ради Світлани Омельчук.

За її словами, жодної проблеми немає. Ба більше! Деякі заклади заздалегідь почали готуватися до цього. Процес ще триває, але він поступовий й «безболісний». Керівництво шкіл поставилося з розумінням до змін, та й з батьками конфліктних ситуацій досі не було.

Світлана Омельчук пояснює:

Далі кількість «українських» класів у російськомовних школах тільки зростала. В минулому навчальному році (2018-2019 рр.) перші класи з державною мовою навчання запрацювали у 10 закладах (крім шкіл №№ 30 та 50). Загалом їх стало 34 (1070 учнів).

Наразі (2019-2020 навчальний рік) у Херсоні лишилося лише 4 перших класів з російською мовою навчання у ЗОШ №30 та НВК №51 (144 учні). Ці класи сформовано за заявами батьків. Але принцип вибору тут не порушено. Тобто в цих закладах також є паралельні класи з українською та російською мовами викладання.

Для першачків, які вдома розмовляють російською, але опановують науки українською, мовний бар’єр долається дуже швидко. П’ятикласникам трохи важче, адже вони вже завчили терміни російською і їм доведеться перекладати і запам’ятовувати нові. Так само і для десятикласників - учні, які в попередні роки навчалися російською, у 10-му класі шкільну програму опановуватимуть вже українською.

Середні російськомовні класи, тобто з п’ятого по дев'яті класи, лишилися у трьох закладах, школах №№ 30, 45 та 50. Там навчається 275 школярів. Для старшокласників є російськомовні класи у двох закладах, ЗОШ №30 і №50. Усього разом - 123 учні у 4-ох класах, які навчаються російською.

Не все так лагідно

Те, що заклад готовий до нових «правил», підтвердила й директорка 28-ій школі імені Пушкіна Надточій Тетяна:

Але у ЗОШ № 30, на питання чи збираються повністю відмовитися від викладання російською мовою, директорка школи Оксана Барнаш відповіла, що чекатиме доки Президент підпише цей Закон. І зауважила, що далеко «не всі батьки і вчителі в захваті від такого рішення Верховної Ради».

Також по різному ставляться до нововведень й батьки дітей. Дорослим, які у свій час вчилися у «російських» школах важко допомагати дітям робити домашнє завдання українською. Деякі взагалі не сприймають сам факт мовних квот.

Наприклад, Вадим, батько учня школи №50, вважає, що треба залишити все так, як було. Він взагалі не розуміється на термінах українською й обурюється, чому не спитали думки батьків, адже Херсон завжди був російськомовним.

Олена, мама першокласниці школи №50, - за те, щоб діти опановували знання українською. Вона каже, що дитина швидко навчається. Але, з усім тим, складнощі були, особливо спочатку. Бо коли ходили на підготовку до школи, все було ще російською. Тому вважає, що у нас сильно поспішають з цим переходом.

Але Інна, мама учениці школи №28, навпаки радіє Вона каже, що не бачить в цьому «переході» нічого страшного. Родина обирала цю школу за пропискою. Зараз дівчинка закінчує перший клас. Вдома вона розмовляє російською, в школі українською. Чим більше людина знає мов, тим краще – впевнена її мати.

У школі № 28 імені Пушкіна - 544 учнів. Більшість дітей вже перейшла з російської мови навчання на українську

Фото Сергія Ревенка

Армрестлінг: Закон та самоврядування

У нас є також дві загальноосвітніх заклади обласного рівня, де мова навчання саме російська. Це НВК «Школа гуманітарної праці» (ШГП) Херсонської обласної ради та приватний навчальний комплекс "Хабад", який являє собою єврейську школу та єврейський дитсадок.

За словами заступниці начальника Департаменту освіти науки та молоді ХОДА Ніни Левенець, вони фактично не мають ні яких важелів впливу на керівництво цих закладів:

Як розповідає Ніна Левенець Департамент ХОДА підготував заклад до переходу на державну мову навчання. Засновник та директор цієї школи Артем Кияновський став учасником пілотного проєкту Міністерства освіти і науки з перепідготовки шкільних працівників. Він ознайомився з механізмом, коли спочатку навчання російською мовою повинно бути не більше 60% і українською відповідно не менше 40%, а згодом навпаки - української мови більшає на 20%. Викладачі ШГП пройшли навчання в Києві. Після участі в цьому проєкті у школі гуманітарної праці запровадили білінгвальний процес навчання: на таких уроках як математика, географія, біологія навчання часто ведеться двома мовами одночасно. Але все одно, у цьому закладі проти повного переходу на українську мову викладання і поки не планують відкривати паралельні «українські» класи. 

Ніна Левенець розповідає, що Артем Кияновський повідомив, що батьки учнів пишуть звернення, аби навчальний процес відбувався виключно російською. А рішення про те, що заклад переходить на державну мову навчання приймає тільки засновник.

Чи треба вчити вчителів

В інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна» міністерка освіти і науки Ганна Новосад, коментуючи нововведення, наголосила, що вчителі, які досі викладали предмети російською, повинні пройти відповідну перепідготовку.

Але на думку Світлани Омельчук, далеко не всі викладачі її потребують, оскільки курси підвищення кваліфікації завжди проводяться державною мовою і всі вчителі добре нею володіють. Окрім того, уся документація та заходи у школах, незалежно від мови викладання, велися українською.

На думку більшості освітян, для учнів краще якомога раніше перейти на українську, якщо вони планують отримувати вищу освіту в Україні. Оскільки у вітчизняних вишах навчання відбувається державною мовою і переучуватися у дорослому житті набагато важче.