СЕТАМ, відкрийся!

Мін’юст прагне, щоб скарбами СЕТАМУ міг скористатись лише загін обраних. ̶А̶л̶і̶-̶б̶а̶б̶у̶  Prozorro до цього не допустять.

Почнемо з перемоги. В Україні вже кілька років існує прекрасна система реалізації конфіскованого майна під назвою СЕТАМ. Вона зрозуміла, прозора, позбавлена монополії, демократична як Prozorro і виходить на Blockchain.

Усе це – правда, якщо, звісно, вірити представникам Мін‘юсту, які в останні дні розгорнули неабияку pr-активність.

Проблема тільки в тому, що вся ця активність розпочалась від того, що і Антимонопольний комітет схиляється до того, що СЕТАМ – монополіст. І учасники ринку говорять про абсолютну непрозорість системи, і правоохоронні органи постійно знаходять тут корупційні історії.

Власне всі рухи Мін‘юсту розпочались через те, що саме в ці дні вирішується, чи його монопольного монстра відсунуть від годівниці, чи все залишиться так, як є.

Відтак спробуємо описати, якими аргументами міністерство захищає своє дітище, і яким воно є в дійсності. Спершу нагадаємо кілька заголовків недавніх новин.

Підозрілі схеми «СЕТАМу»

Конфісковане на митниці або арештоване в результаті різних спорів майно потрапляє до Державної виконавчої служби Мін’юсту (підозра: СБУ зайнялось ручним розподілом виконавчих проваджень в Мінюсті).

ДВС складає цьому майну оцінку і відправляє на продаж через СЕТАМ, при цьому злодії зацікавлені аби ДВС оцінило якнайдешевше коштовне майно (підозра: Правоохоронці підозрюють змову між працівниками СЕТАМу та держвиконавцями Мін’юсту при продажі бази «Атеку»).

Також злодії зацікавлені, аби СЕТАМ продавав майно ще дешевше, ніж оцінка. СЕТАМ може це зробити, якщо на його торги не будуть з’являтись учасники, або їх відхилятимуть з якихось причин, наприклад через втручання в електронну систему (підозра: Поліція розслідує, як кум голови виконавчої служби Mін’юсту задешево скупився через «СЕТАМ» Мінюсту).

Тоді можна оголошувати наступні торги зі зменшеною стартовою ціною. І так – кілька разів (таким чином офіс в центрі Києва можна купити по $400 за квадратний метр).

Торговців, чия участь небажана на окремих аукціонах, привчають до слухняності такими тонкими інструментами як несвоєчасне повернення гарантійних внесків, які вони надавали СЕТАМу для участі в аукціоні і які мають отримати назад у випадку невиграшу аукціону (див. звіт АМКУ за результатами дослідження ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів від 2016 року).

Для описання цієї нескладної, але дуже прибуткової схеми з рентабельністю у сотні процентів ми використали офіційні документи та дані про існуючі кримінальні провадження, а не припущення чи гіпотези журналістів.

І саме цю схему на основі власних уявлень про кращий світ відстоюють у публічному просторі представники Мін’юсту під керівництвом Павла Петренка (За рік перебування Петренка міністром його племінниця обзавелася квартирами та авто на 7 мільйонів), присмотром Андрія Довбенка («Нові лідери» на старих касах Мін’юсту) та потуранням уряду (Гройсман цементує монополію СЕТАМу Петренка-Довбенка на продаж арештованого майна (додано).

Отже давайте розберемось з міфологією, яку насаджують мінюстівці аби убезпечити свою монополію від АМКУ

Агентська програма – це перемога?

Агентська програма – насправді

Той же Віктор Вишньов власноруч розвіяв усі побоювання злочинців щодо того, що агентська програма зашкодить монополії:

Зрештою це підтвердив директор Асоціації «Біржові електронні майданчики» Олег Падалка, який виступає проти мінюстівської монополії:

Партнерська програма – це перемога?

Партнерська програма – насправді

Та зрештою Вишньов сам підтвердив, що ніякого розмаїття аукціонних майданчиків навіть не планується:

«Дорожня карта» підвищить рівень якості проведення електронних торгів?

Буквально напередодні останнього засідання АМКУ 20 червня, коли Мін’юсту мали вставити антимонопольні зобов’язання, апологети монополії придумали «дорожню карту».

Мінюст, СЕТАМ, приурядова громадська організація «Разом проти корупції» та  Мінекономіки у особі Максима Нефьодова підписали цей меморандум, що визначив низку кроків

Кожен день дії «Дорожньої карти» – це ще день роботи «касирів»

Як бачите, усі ці кроки дозволяють зберегти на рік вперед існуючу монополію, а головне – жоден із них не націлений на створення конкуренції. Лише гламуризація нинішніх схем.

Разом з тим, пред’явлення цієї «дорожньої карти» на засіданні АМКУ 21 червня дало привід Мін’юсту перенести покарання ще на пару тижнів. А за цю пару тижнів в Мін’юсті вигадали як збити державного уповноваженого АМКУ Агію Загребельську з цього розслідування. У неї запідозрили конфлікт інтересів, бо вона до Комітету в 2014 році працювала в Державній виконавчій службі, яка постачає арештований товар для продажу на СЕТАМі. І ось лише цей один факт – колишня робота в ДВС – на думку Мін’юсту створює в голові Загребельської «приватний конфлікт інтересів». Хоча у чому він може полягає і як виглядає – ніхто не знає (НАЗК після звинувачення детектива НАБУ у конфлікті інтересів береться за члена АМКУ, що розслідує монополію Мін’юсту). Якщо Мін’юсту вдасться отримати найближчими днями необхідне рішення НАЗК, то на засіданні АМКУ голова Комітету зможе ініціювати відсторонення Загребельської і передачу розслідування іншому – більш лояльному держуповноваженому, який закриє цю справу з огляду на «дорожню карту» і позитивній піар монополії.

СЕТАМ на Blockchain?

Система електронних торгів арештованим майном торік почала брендуватись по-новому. Абревіатуру СЕТАМ залишили держпідприємству, яке організовує все, а систему назвали OpenMarket. Більше того, представники Мін’юсту заявили, що «СЕТАМ став першим аукціоном у світі, який запровадив технологію блокчейн».

Справжнім блокчейном на СЕТАМі і не пахло

Блокчейн є основою криптовалюти (біткоіни і т.п.). У найзагальнішому сенсі блокчейн можна зробити з мережі комп’ютерів, які постійно сигналізують один одному про зміни у спільній базі даних. Щось змінили на одному комп’ютері – це відразу видно на інших. Тобто якби OpenMarket справді був мережею, в яку були б залучені конкуруючі майданчики, що зацікавлені слідкувати за махінаціями, то так – це можна було б назвати модним словом «blockchain»

А чиї комп’ютери в мінюстівському блокчейні? Петренка і Довбенка з Пінкасом та Іванчуком? Один одному не довіряють, тому мусять контролювати потоки? Ну, хіба що…

СЕТАМ проти схем Януковича?

Також напередодні фінальних рішень АМКУ мінюстівці обрали виграшний фон для будь-якої постмайданної структури – злочинні часи попередників. На прес-конференції 19 червня з назвою «СЕТАМ: як зламати схеми оточення Януковича та стати ефективним антикорупційним ІТ-продуктом у держсекторі» прозвучали такі тези.

До впровадження реформи ринок фактично контролювало вузьке коло компаній, наближених до колишньої влади – «Нива В.Ш.», ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ТОВ «Укрспецторг Групп», які є фігурантами журналістських та кримінальних розслідувань. Інформація про ціни, лоти, дати торгів була достатньо закритою. В результаті рівень конкуренції був недостатнім, що призводило до значних втрат бюджету. Схеми, що використовували спецфірми: крадіжка майна, схеми уцінки, схеми змови, «каруселі», неінформування та нереєстрація учасників.

У результаті майно на торгах дорожчало всього на 0,5% (зараз 12,2%). В 97% майно не продавалося з першого разу. А з другого йшла уцінка 50%. Зараз 65% майна продається з першого ж разу, без уцінки. Така неефективна робота продавців дорого коштувала державі. Бо винагорода складала 14,3% від вартості майна. Зараз – всього 5%. «В цілому збитки держбюджету від діяльності спецфірм можна оцінити в 67% від загальної вартості проданого майна, тобто в понад 1 млрд грн», – додав Віктор Вишньов.

Схеми Януковича проти СЕТАМу

Як вже говорилось на самому початку, схеми СЕТАМу також є об’єктом розробок правоохоронних органів, так що ніякого ексклюзиву у схематозників Януковича тут немає.

Нагадаємо також, що після Майдану новий міністр Павло Петренко був зацікавлений у збереженні старої схеми, але з оновленим складом бенефіціарів. У травні 2014 року Мінюст провів конкурс на право проведення торгів конфіскованим майном. Серед його переможців виявились не тільки «реінкарнації януковичевських фаворитів), а й компанія «Лік торг», зареєстрована на адресі адвокатської компанії «МЛГруп» самого Павла Петренка (у цієї адвокатської фірми Петренко досі орендує машину).

І лише в результаті публічного скандалу Мінюст переключився на впровадження СЕТАМу, який до того ж розроблявся як технологія саме за часів Януковича.

І ще один цікавий пробіл. Мінюстівці на прес-конференції затято оперували відсотками для порівняння з часами Януковича. Однак найкрутішого показника не озвучили. І знайти його відкритих у джерелах не вдалось і «Нашим грошам». Мова йде про «Інформацію про реалізацію торговельними організаціями арештованого державними виконавцями майна». Простою мовою – скільки грошей принесла торгівля арештованим майном за часів Януковича?

Дані про реалізацію арештованого майна у постмайданні часи є на самому СЕТАМі:

Але погодьтесь, що для розуміння ефективності потрібно знати що було до того. Нам вдалось за допомогою джерела з’ясувати, що у 2012 році всі оті злочинні спецфірми реалізували майна на 3 209 157 110 грн., у 2013 році – на 2 238 180 252 грн. Різке падіння в останній рік Януковича джерела пов’язують з тодішньою заміною міністра юстиції Олександра Лавріновича на Олену Лукаш і пов’язаною з цим призупинкою усіх схем «до з’ясування усіх цифр і обставин».

А тепер врахуємо з цими цифрами таку сумну обставину як девальвація гривні після нападу Росії на Україну, і отримаємо наступну картину:

Наголошуємо: ми у жодному разі не вважаємо, що СЕТАМ погіршив ситуацію з корупційним схематозом. Але як бачимо з відкритих кримінальних проваджень – можливість для схем лишилась. І нею користуються.

Зберігання аукціонних товарів треба залишити СЕТАМу?

Зберігання товарів у СЕТАМу – це корупційний ризик

Простою мовою це означає, що:

• аукціони продовжують проводитись на площадці СЕТАМу
• партнери та агенти лише заманюють покупців на аукціони СЕТАМу
• контроль за партнерами зберігається, бо гроші за послуги вони будуть отримувати від СЕТАМу, а не від клієнтів.

Таким чином для учасників аукціонів фактично нічого не змінюється і мінюстівська монополія зберігається.

Чому монополія ДП «СЕТАМ» є настільки цінною для «смотрящіх» за юстицією?

На перший погляд, основним джерелом збагачення для ДП «СЕТАМ» і його кураторів може бути можливість організувати адресні аукціони. Яскравий приклад – спроба продажу Рокитнянського цукрового заводу, яка провалилася виключно через резонанс, викликаний журналістами каналу 24 і HUBS. Про адресні торги як ключове наповнення «каси» кажуть і затримання співробітників ДП «СЕТАМ» на змові з державними виконавцями, і смішні ціни на нерухомість у центрі Києва для «своїх».

Але є й інша «голка», яку Мінюст та СЕТАМ бережуть у «яйці» подалі від людських очей. Це отримання і витрачання держпідприємством коштів за зберігання арештованого майна, а також питання самостійності виконавців у виборі того, хто буде зберігачем арештованого майна, а значить, заробить на цій послузі. На кону – десятки мільйонів гривень.

Самостійність виконавців у виборі зберігача – закладена в Законі. Міністерство юстиції ліквідувало її: єдиним організатором продажу і зберігачем визначено ДП «СЕТАМ». Виконавець не має вибору. І ось для чого його позбавили такого вибору.

Вартість послуг зі зберігання арештованого майна мала би визначатися за складним алгоритмом, через, зокрема, проведення публічних закупівель Міністерством юстиції чи його головними теруправліннями. Проте замість прозорих закупівель на рівні міністерства, які би дали можливість встановити справедливий розмір витрат на зберігання арештованого майна, міністерство просто встановило винагороду організатора ДП «СЕТАМ» в розмірі 5%. Якась частина із цих 5% є витратами на зберігання. Але яка?

Якщо зберіганню підлягає дорогий автомобіль – його потрібно транспортувати до спеціальної стоянки, і платити за охорону. А якщо арештовано квартиру, в якій на час виконання виконавчого провадження залишається проживати боржник, або квартира передається у тимчасове користування стягувачу – хіба здійснюється зберігання цієї квартири? Очевидно, ні. Але кошти за таке зберігання – лягають на рахунок ДП. На підставах, відповідність яких Закону викликають сумніви. Це і є рента монополіста, яку захищає міністерство юстиції, відмовляючись усувати перешкоди для конкуренції на ринку арештованого майна. З цієї ренти можна організувати, наприклад, безкоштовну роздачу арештованого майна, як красивий піар-проект для відомої політичної сили, продовжуючи творити «алхімію» адресних торгів по справді вартісних об’єктах.

Нам відомо, що до АМКУ було подано матеріали, які можуть свідчити про отримання ДП «СЕТАМ» неправомірного доходу в сумі, яка вимірюється десятками мільйонів гривень. Детальні розрахунку будуть можливі тільки в рамках кримінального провадження, якщо у відповідних органів вистачить сили взяти Мінюст та «СЕТАМ» за яйце з голкою.