Серед опозиційних фракцій найгірше виконує передвиборчу програму Опоблок, найкраще - Самопоміч

наліз голосувань опозиційних фракцій у Верховній Раді продемонстрував такі результати виконання ними власних передвиборчих зобов’язань: “Самопоміч” частково виконала 83% обіцянок, “Батьківщина” - 71%, “Радикальна партія Ляшка” - 68%, “Опоблок” - лише 50%.

Законотворці з “Батьківщини” нерідко відсутні навіть на голосуваннях за акти, ініційовані колегами по фракції.

Так усі 19 депутатів прогуляли голосування за постанову щодо засудження агресії Російської Федерації проти України. Вона ініційована представником “Батьківщини” Борисом Тарасюком, а в передвиборчій програмі політсили є такий пункт: “Запровадити власні санкції проти Росії, добитися її визнання країною-агресором і спонсором тероризму, ДНР, ЛНР – терористичними організаціями”.

Так само всі депутати “Батьківщини” були відсутні на голосуванні закону щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, хоча у передвиборчій програмі обіцяли “надати бійцям АТО статус учасників бойових дій, достойні зарплати й пільги”.

Також “Батьківщина” обіцяла “очистити армію від зрадників, замінити некомпетентних генералів”, а разом з тим понад половина фракції проголосувала за закон, яким скасували обов’язковість люстрації для керівництва Міноборони, Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії.

Фракція “РПЛ” має ту ж особливість, що й “Батьківщина” - частина депутатів регулярно відсутня на голосуваннях навіть тих законів, серед ініціаторів яких є їхні однопартійці.

Наприклад, Радикальна партія наполягає на продовженні заборони продажу сільгоспземлі. Її лідер Олег Ляшко задля цього навіть влаштовує перфоманси із вживанням чорнозему на трибуні парламенту.  Однак за продовження мораторію на продаж землі, ініційованого, зокрема, радикалом Артемом Вітко, не голосував сам Вітко, радикал Сергій Рибалка і їхній колега Попов.

На голосуванні в першому читанні широко розрекламованого законопроекту “Купуй українське” від Олега Ляшка та його однопартійця Віктора Галасюка Вітко і Попов були відсутні, а Корчинська не голосувала.

Аналогічна доля спіткала законопроект щодо децентралізації авторства Ляшка і Галасюка. На фінальному голосуванні за закон були відсутні “радикали” Галасюк, Лозовой, Мосійчук, Попов, Огнєвіч, не голосували - Вітко, Амельченко, Рибалка, Лінько, Артеменко і Вовк.

За закон щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції), серед авторів якого не було радикалів, але який відповідає програмній тезі РПЛ про “мінімум перевірок та бюрократії”, ляшківці у першому читанні не дали жодного голосу.

Також низькою підтримкою радикалів користувалася низка “антикорупційних законів”. За закон “Про судоустрій та статус суддів”, який продовжував судову реформу, проголосував лише 1 представник партії Ляшка з 21-го - Артем Вітко. Створення Вищого антикорупційного суду у другому читанні підтримали тільки двоє “ляшківців” - Вітко і Корчинська. Створення Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у першому читанні підтримав тільки Вітко.

Це попри те, що в програмі РПЛ є обіцянки забезпечити конфіскацію та націоналізацію майна корупціонерів і олігархів-спонсорів сепаратизму, а також гасла про боротьбу з корупцією.

Так, у своїй передвиборчій програмі “Опозиційний блок” обіцяв “викоренити корупцію” і “ліквідувати тендерну мафію в країні”. Однак надалі не підтримав цілу низку ключових законопроектів, спрямованих на боротьбу з корупцією, зокрема й на тендерах.

Опоблок не дав жодного голосу за закон, що визначав нові правила державних закупівель і запускав систему електронних торгів ProZorro.

Нуль голосів від опоблоківців отримали закони, які регулюють діяльність нових антикорупційних органів: Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро і Нацагентства з питань запобігання корупції, а також про спецконфіскацію.

Закон про Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, підтримав лише одинопоблоківець - Андрій Кісельов.

Попри обіцянку “забезпечити доступність адміністративних послуг, захистити бізнес від бюрократичного свавілля”, фракція “Опозиційного блоку” не дала жодного голосу за закон щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції) у другому читанні.

А також повністю провалила голосування за закон щодо підвищення пенсій і держбюджети на 2015-2018 рр., хоча обіцяла в програмі “провести індексацію зарплат і пенсій”.

Крім того, у 2014-му “Опозиційний блок” обіцяв “забезпечити реінтеграцію Донбасу”, але коли в парламенті приймався відповідний закон, голосував “проти”.

Закон називає Росію агресором та окупантом і, на думку політологів, перешкоджає російському сценарію врегулювання конфлікту на Донбасі.