Мін’юст протягнув через АМКУ збереження монополії на арештоване майно

5 липня п’ятеро з дев’яти членів Антимонопольного комітету проголосували за перенесення на 1 жовтня наступного засідання з питання монополії Міністерства юстиції на торгівлю арештованим майном, уособлену в держпідприємстві «СЕТАМ».

Про це пише сайт НашіГроші.

Відео з оголошення результатів голосування

Розгляд перенесли під благовидним приводом «Дорожньої карти» – цю ширму-вітрину раніше підписали Мін’юст, СЕТАМ, приурядова ГО «Разом проти корупції» та Максим Нефьодов від МЕРТу. В цій карті низка заходів, головною метою яких є юридичне збереження монополії СЕТАМу на ринок торгівлі арештованим майном на невизначений термін (докладніше у статті «СЕТАМ, відкрийся!»).

Фактично більшість АМКУ проголосувала за це відтермінування для того, щоб не голосувати за результати розслідування держуповноваженої Агії Загребельської. А це розслідування примусило б Мінюст змінювати правила гри для допуску приватних компаній до «арештантського» ринку. Тобто зробити те, що відразу було закладено в формулу «ProZorro.Продажі» – можливість приватних фірм торгувати майном ліквідованих банків на власних електронних майданчиках під загальним дахом «прозоррщиків».

Саме цього і не хоче робити Мінюст. Саме тому придумали недолугу «Дорожню карту». Саме тому мінюстівці подали заяву в НАЗК на конфлікт інтересів у Загребельської, оскільки вона на початках роботи «СЕТАМу» працювала замголови Державної виконавчої служби, а тому нібито має конфлікт інтересів, бо в 2014 році казала, що «СЕТАМ» – це добре у порівнянні з механізмами часів Януковича, а зараз вважає, що його монопольну структуру треба розмонополізовувати. Тобто конфлікт інтересів на думку чиновників Мін’юсту полягає у тому, що вона – передумала.

Зрештою питання конфлікту інтересів антимонопольники перекинули на НАЗК, мовляв, як там вирішать – так і буде. А на себе взяли найбрудніший тягар – проголосувати за пролонгування монополії.

Окрім того, що це пролонгування означає збереження існуючої схеми, це може мати ще один наслідок.

В серпні виповниться третя річниця з дати формального заснування ДП «СЕТАМ». А значить воно матиме трирічний досвід торгівлі майном. А значить отримає юридичну можливість торгувати майном банкрутів. Цей ринок ще більший від «арештантського». І нині він є «диким полем» у буквальному сенсі. Арбітражні керуючі, кредитори і всі інші причетні на свій розсуд визначають як і де продавати майно банкрутів – чи на електронних, чи «молоточних» площадках. Характерно, що ці площадки приватні. І ось тепер серед них з’явиться державний «СЕТАМ». А його власник, Міністерство юстиції, має всі важелі впливу на розпорядників банкрутного майна. І ці важелі легко можуть направити торговців з «дикого поля» в державні обійми. Які більшість членів АМКУ не хоче визнавати монопольними під різними приводами, що антимонопольникам підкидують посіпаки Петренка-Довбенка. А відтак ніхто, крім меншості АМКУ не хоче виправляти цю історію.

А історія Мін’юсту в цьому спектрі діяльності – безумовно підозріла. Настільки підозріла, що правохоронці вже порушували кримінальні провадження, хоча за звичкою жодне з них не довели до тюремного сроку:

• СБУ зайнялось ручним розподілом виконавчих проваджень в Мінюсті
• Правоохоронці підозрюють змову між працівниками СЕТАМу та держвиконавцями Мін’юсту при продажі бази «Атеку»
• Поліція розслідує, як кум голови виконавчої служби Mін’юсту задешево скупився через «СЕТАМ» Мінюсту

І ось таким нехитрим чином вже невдовзі в Україні буде сформована нова монополія під старим дахом на ще один мільярдний ринок.

Звісно, якби законодавці встигли прийняти Кодекс України з питань банкрутства, та якби у ньому не намагались закріпити монополію «СЕТАМу». Але ж ні, з подачі голови комітету економічної політики ВР Андрія Іванчука в нього таки пхають монополію Мінюстівської контори. А сам кодекс не поспішають приймати взагалі. Нехай до осені полежить…