Федерація футболу України переграла саму себе

Знайдено доказ, що Федерація футболу України ініціювала залучення посередника, у якого осіли 20% переплати з контрактів на $8 млн.

Відповідальність за появу посередника, компанію S.T.D. ZTE з Об’єднаних Арабських Еміратів, що накрутила майже півтора мільйони доларів під час будівництва заводу для Федерації футболу України, українська Федерація покладала на німецьких партнерів, компанію «Політан». Однак сам “Політан” це заперечив.

А випадковий доказ того, що ФФУ маніпулює, з’явився у фільмі, який був покликаний… виправдати керівництво Федерації. Про це йдеться у розслідуванні Олександра Курбатова для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

14 листопада 2018 у Лондоні був опублікований англомовний фільм «Muddy Waters» («Каламутні води»), знятий британцем Олівером Ріганом. Кіно, залите на однойменний ютюб-канал, де немає інших публікацій, активно рекламується і в соцмережах для української аудиторії.

Головна ідея фільму – довести, що відповідальність за скандальне 20-відсоткове завищення ціни на обладнання для заводу української Федерації футболу несе німецька компанія «Політан». За твердженнями представників ФФУ, саме “Політан” вимагав включити посередника в контракти, відмовляючись без цього надавати технологію і ліцензію на виробництво штучного покриття для футбольних полів.

Про це у фільмі говорить, зокрема, Президент ФФУ, він же нардеп від БПП та очільник бюджетного комітету парламенту, Андрій Павелко. «Я, проведя расследование, получил подтверждение, что это было письменное требование от компании «Политан», что для совершения этой сделки была выбрана эта компания, находящаяся в Эмиратах, - заявляє народний депутат. -  Для того, чтобы подтвердить лицензию и в дальнейшем подтвердить качество и технологии «Политан», мы обязаны были действовать на условиях, которые нам предоставил производитель лучшего покрытия».

Однак у фільмі немає документу, що містить “письмову вимогу”, про яку каже Павелко.

Натомість єдиним документом, що кілька секунд демонструвався у фільмі, був лист компанії “Polytan” до заводу Федерації футболу України щодо поставок обладнання і матеріалів для виробництва, який містить протилежне твердження. У ньому німецькі партнери пишуть про роботу без посередника.  

Жодних пояснень від компанії “Politan” фільм “Каламутні води” не містить. Тож журналісти програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Bihus.Info) звернулися до компанії “Politan” та Федерації футболу України.

У ФФУ вчергове підтвердили свою тезу, однак знову не надали жодних письмових доказів.

Натомість у «Polytan» відповіли, що ліцензійна угода не укладена і по сьогодні, та, головне, “Polytan” ніколи не вимагали посередника в угоді із заводом Федерації футболу України.

Не на користь українського замовника говорить кілька фактів. Перший - те, що ані Андрій Павелко, ані будь-то хто з ФФУ так і не продемонстрували письмової вимоги Polytan залучити посередника, натомість у фільмі, який транслює їхні тези, міститься лист німецької компанії, який їм повністю суперечить.

Але є ще одна важлива деталь. Через арабську прокладку постачалося не лише обладнання, скопійоване із заводу Polytan, але й американська установка “Еко Грін”, що перетворює старі шини на гумову крихту і не має жодного стосунку до політанівської технології. Ця машина коштує майже половину всіх витрат на обладнання - понад 3 мільйони доларів.

У листі від компанії-посередника S.D.T. ZTE, наданому Bihus.Info Федерацією Футболу України, роль арабського посередника пояснюється так:  

Насправді ж технологічний контроль за обладнанням “Еко Грін” вели ... самі “Еко Грін”.  За це керівник українського заводу Андрій Бондаренко навіть публічно дякував президенту “Еко Грін” у травні 2018-го під час презентації нового виробництва.

Під час перевірки інформації щодо реальних обсягів обладнання, які пройшли через компанію-прокладку S.D.T. ZTE, журналісти Bihus.Info виявили, що схема передбачала не разовий, а постійний заробіток. Бо матеріали для виробництва штучного покриття LigaGrass Pro від Politan, тобто нитки для штучної трави, теж постачалися через посередника із Об’єднаних Арабських Еміратів. Ця компанія отримала п’ятирічний дозвіл Міністерства екології України на постачання політанівських ниток для заводу ФФУ.

Нагадаємо, що саме «кучеряву» траву LigaGrass Pro минулого року Мінрегіонбуд вписав як обов’язкову вимогу для штучних футбольних полів, що закуповуються за бюджетний кошт. Це дозволило у 2017 році забезпечити завод ФФУ замовленнями на 270 млн. грн. Про це йшлося у попередньому розслідуванні програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом». І саме цю умову після виходу розслідування прибрали із сайту Мінрегіонбуду.

Тобто ледь не в кожному квадратному метрі покриття з цих ниток – є доля прокладки з Еміратів.

При цьому бюджетний комітет Верховної Ради, який очолює Президент ФФУ Андрій Павелко, сприяв збільшенню бюджетного фінансування на нові футбольні майданчики із штучним покриттям. Якщо у 2017 на них було виділено із держбюджету 270 мільйонів гривень, то у 2018 держбюджет збільшив фінансування програми на сто мільйонів - до 370 мільйонів гривень.

Єдина роль компанії-прокладки із Арабських Еміратів — це збільшення вартості угоди на 20%. Хто ж її вигодонабувач? Вочевидь, той, хто бреше. На брехні погоріли і президент Федерації футболу України, і її генеральний секретар.

Іронія долі, але правда випливла через необережне поводження із документами авторів фільму “Каламутні води”, який взагалі-то мав виправдати українських посадовців.