Почесне консульство – особливий статус дипломатичної установи. На відміну від власне послів та консулів, зазвичай почесними консулами в країні стають не іноземці, а її громадяни. Але, схоже, не завжди це відбувається виключно з міркувань підтримки зв’язків між двома країнами.
Статус почесного консула надає багато привілеїв: менше, ніж у працівників посольств, але значно більше, ніж у звичайних громадян. Наразі не тільки бізнесмени, а й низка політиків та державних діячів мають звання почесних консулів, часом, далеких екзотичних країн. Навіщо це їм? Розбиралася програма «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Захист від обшуків. Авто з дипломатичними номерами. Захищена від огляду валіза та архів. А ще – авторитет і міжнародні зв’язки.
Усі ці блага можна отримати, не маючи досвіду роботи дипломатом, а лише отримавши звання почесного консула.
Що для цього потрібно? Спочатку отримати рекомендацію від іноземної держави. Згодом це звернення розгляне Міністерство закордонних справ України і перевірить на відповідність критеріям із «Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб іноземних держав в Україні та консульські установи, що очолюються такими посадовими особами».
Їх наводить юрист Дмитро Кострюков: «Людина має проживати на території України мінімум п’ять років, не мати судимості. І ця людина проходить спеціальну перевірку по МВС і СБУ».
Якщо МЗС невідповідностей не знайде, то кандидат на почесного консула отримує так звану екзекватуру – документ, що цей статус засвідчує. Потім шукає приміщення для свого почесного консульства, встановлює там прапор країни, яку представляє, вішає на двері табличку і починає працювати. Щоправда, роботу почесного консула переважно не оплачують, але і суть цієї роботи чітко не визначена.
Детальніше розповідає голова правління благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко: «Їхня функція (почесних консулів, – ред.) – підтримувати зв’язки в усіх сферах, можливо, крім військової і військово-технічного співробітництва. Хоча, вони і там можуть працювати як посередники з урахуванням того, що вони не є уповноваженими представниками іноземного уряду, а лише наділені певними функціями».
Але є ціла низка привілеїв, які отримає така консульська установа відповідно до «Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року» та українського Положення, розробленого Міністерством закордонних справ України.
Наприклад, недоторканність кореспонденції консульства, заборона для правоохоронців відкривати чи затримувати консульську валізу, звільнення від податків приміщення консульства, заборона обшукувати консульський архів, можливість користуватися автівкою з дипломатичними номерами.
Та попри менші привілеї почесних консулів порівняно з генеральними консулами чи послами, в українських реаліях приміщення, де розташовані почесні консульства, лише своєю вивіскою можуть відлякувати правоохоронців.
«Приміщення на території України має особливий статус. Його просто так не можна обшукати за ухвалою судді, окремий статус це регулює», – пояснює юрист Дмитро Кострюков.
А іноді почесне консульство може перетворитися на щит від обшуків для всієї будівлі, зазначає екс-дипломат Яременко. «От є будівля на п’ять поверхів, але висить табличка «Почесне консульство» якоїсь острівної держави. Для правоохоронців буде дуже важко доводити в суді, чи мова про всі 5 поверхів, чи лише про одну кімнату».
Тож «Схеми» вирішили дослідити, які публічні особи та бізнес-структури можуть убезпечувати свій бізнес від обшуків силовиків, прикриваючись прапорами далеких країн.
Консульство Сейшельських Островів у Києві очолює Ігор Гладковський.
Він – син колишнього почесного консула Олега Гладковського, нині першого заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони України. Протягом тривалого часу офіс почесного консульства був у будівлі на столичній вулиці Електриків, 29а. За однією адресою з групою компаній «Укрпромінвест».
Їхні власники – Петро Порошенко, Ігор Кононенко та сам Олег Гладковський.
Та, за даними МЗС, офіс почесного консульства нещодавно переїхав на вулицю Новокостянтинівську, 1. Знімальна група «Схем» довго шукала його серед офісних будівель, але так і не знайшла.
А коли журналісти зателефонували за офіційним номером консульства, почули таке: «Хюндай Моторс», мене звати Катерина, доброго дня...».
Приватна фірма «Хюндай Мотор Україна», до якої «Схеми» дозвонилися, хоча набирали номер консульства, належить Ігорю та Олегу Гладковським.
На наступний дзвінок журналістів за цим же номером на уточнення, чи тут розташоване почесне консульство, відповіли ствердно: «Так, це приймальня почесного консульства Сейшельських Островів. …Ми містимося там, де автосалон «Хюндай».
Таким чином, почесне консульство Сейшел, яке Олег Гладковський зареєстрував у будівлі групи «Укрпромінвест», його син Ігор, який замінив батька на посаді, переніс у будівлю компанії, яку очолює сам.
Ось іще один приклад українського бізнесу, що працює, скажімо так, під охороною прапора Республіки Перу.
Під одним дахом із почесним консульством Перу зареєстровано ланцюжок фірм, пов’язаних із почесним консулом Перу – бізнесменом і власником популярної мережі супермаркетів «Фуршет» Ігорем Баленком. Він також депутат Київради.
Із консулом Баленком склалася, на перший погляд, неоднозначна ситуація. У положенні про почесні консульства йдеться, про те, що консулом може бути громадянин України, який «не є обраним до органів місцевого самоврядування». При цьому Баленко з 2000 року є почесним консулом Перу, а з 2002 року його регулярно обирають депутатом Київради (а це і є орган місцевого самоврядування). Чи нема тут порушення офіційного положення про почесних консулів?
«Коли я вступав на посаду, не було цього положення. Я тоді міг бути і депутатом, і бути почесним консулом. … Якби я його отримував зараз, тоді мені б у міністерстві за своїм становищем не могли б видати (такий статус, – ред.)», – пояснює Ігор Баленко.
Тобто депутат Київради вважає, що, оскільки став почесним консулом іще до того, як з’явилося положення про почесного консула, то і вимоги цього положення його не стосуються. «Схеми» запитали в Міністерстві закордонних справ України, чи це справді так. Журналістам відповіли – ні. І почали готувати звернення до Посольства Перу.
«У зв'язку з отриманням інформації щодо обрання Баленка до органу місцевого самоврядування МЗС звернеться до Посольства Республіки Перу в Республіці Польща з проханням врегулювати ситуацію відповідно до законодавства України або припинити повноваження Баленка як почесного консула», – йдеться у відповіді МЗС.
Ця Ауді А8 – власність почесного консульства Республіки Мальта у Києві. Ним користується почесний консул – Павло Гречківський.
Авто на дипломатичних номерах – ще одна перевага, якою може користуватися почесний консул, – розповідає колишній український дипломат Богдан Яременко.
За адресою почесного консульства Республіки Мальта у самому центрі Києва «Схемам» повідомляють, що консула на місці немає, «він у ВРП».
ВРП – це Вища рада правосуддя. Головний орган, що призначає та звільняє суддів. Почесний консул Мальти у Києві Павло Гречківський – один із членів цієї Ради. При цьому наразі у Шевченківському райсуді Києва розглядають справу, яка стосується самого Павла Гречківського. Ідеться про вимагання 500 тисяч доларів за незаконний вплив на досудове розслідування. А в прокуратурі заявляють, що не змогли провести усіх необхідних обшуків саме через цю табличку на будівлі.
«Була нагальна необхідність проведення обшуків у приміщеннях, але разом із тим, коли ми дійшли до тих приміщень і з’ясували, що це консульські приміщення, то не проводився там обшук, бо отримані там докази могли бути визнані судом недопустимими. Під час досудового розслідування не проводився обшук у приміщеннях, які використовував почесний консул Мальти», – розповідає Дмитро Вакаров, прокурор Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ.
Юрист Кострюк погоджується: у правоохоронців справді виникають проблеми з обшуками в почесних консульствах.
Чи приховує Гречківський щось важливе для слідства у приміщенні почесного консульства? «Схеми» запитали про це у нього перед черговим засіданням Вищої ради правосуддя.
«Дивіться, як щось кажуть у прокуратурі, то й ставте ці питання прокуратурі. На жаль, прокуратура просто не знає закону», – зазначив Павло Гречківський.
«Схеми» поцікавилися й автівкою, що теж не підлягає огляду, і яку Гречківський не вніс до майнової декларації.
«А чи не багато у Вас на сьогоднішній день запитань? Якщо є якісь у НАЗК до мене проблеми – будь ласка, в установленому порядку звертайтеся. У вільний від роботи час я користуюся автівкою. Моя позиція така, яка відповідає чинному законодавству», – відреагував почесний консул Мальти.
«Схеми» надіслали запит до Нацагентства з питань запобігання корупції. І запитали, чи повинен декларувати член Вищої ради правосуддя автомобіль, яким користується як почесний консул. На відповідь редакція ще очікує.
Як виглядає, посада почесного консула в Україні відкриває широкі можливості та надає серйозні привілеї – недоторканність кореспонденції, архіву, особливі відносини з правоохоронними і силовими структурами, труднощі з проведенням обшуків у тих будівлях, на яких висить прапор іншої країни і табличка «Почесне консульство». Тому за отримання такої посади готові платити.
«В Україні і мені колись, як я працюював у Міністерстві закордонних справ, пропонували хабаря за те, щоб певного бізнесмена рекомендувати іноземному уряду як можливого почесного консула. І добитися його призначення. Тобто настільки зацікавлені. Мова про десятки тисяч доларів США», – зазначає екс-дипломат Богдан Яременко.
Більше того, в мережі є низка сайтів, які обіцяють допомогти в отриманні статусу почесного консула.
В одній із фірм, які декларують, що можуть допомогти з таким статусом, журналістам детально розповіли, якими є процедура отримання та вартість подібних послуг (деталі у відеосюжеті).
«Схеми» звернулися до Міністерства закордонних справ із проханням прокоментувати,чи справді статус почесного консула можна купити за гроші. І чи робить щось МЗС, щоб запобігти таким випадкам. Окремо редакція надіслала запит до відомства і очікує на відповідь.