Антимонопольний комітет України 28 грудня закрив свою справу, порушену у 2015 році за ознаками порушення ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго» та ПАТ «ДТЕК Західенерго» законодавства про захист економічної конкуренції.
Про це повідомив журналіст «Наших грошей» з засідання АМКУ.
Як повідомвив голова АМКУ Юрій Терентьєв, за закриття справи проголосували 5 з шести присутніх на засіданні державних уповноважених. Єдиним голос проти дала Світлана Панаіотіді. За це рішення проголосували Юрій Терентьєв (однокурсник заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова), замголови АМКУ Марія Ніжнік (кума Олексія Філатова з юрфірми “Екво”), Ніна Сидоренко (однокурсниця Філатова і Терентьєва), а також Анна Артеменко і Валерій Полюховичю
Всього в складі АМКУ налічується 9 уповноважених. Держуповноважена Агія Загребельська знаходиться за кордоном у офіційній відпустці, причини відсутності Андрія Вовка та Марії Процишен невідомі.
В ході розслідування, яке вів профільний департамент Кулішової, АМКУ дійшов висновку про наявність у ДТЕК структурних ознак монополії на ринку електроенергії з 26% часткою ринку (у ДП «Енергоатом» – 57%). Також у ДТЕК ринкова влада підсилюється вертикальною інтеграцією видобутку вугілля, генерації, передачі та розподілу е/е, значного обсягу споживання енергії.
АМКУ відзначив, що до 2015 року в Україні не існувало нормативно-правового акту, яким би визначався порядок формування ОРЦ. І це створювало передумови для генеруючих компаній здійснювати закупівлю вугілля по завищеним цінам та за певних умов це могло давати підстави для НКРЕКП для перегляду оптово-ринкової ціни в сторону її збільшення.
Однак АМКУ відзначив, що дії групи компаній ДТЕК, які полягали у збільшенні тривалості простою генеруючого обладнання (аварійні ремонти ТЕС) були зумовлені обєктивними обставинами та не становили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Також на думку комітету, закупівля вугілля групою ДТЕК у 2015 році за цінами вищими від попередніх періодів не призвело до зростання ОРЦ і не завдало збитків суспільству.
Стосовно ринкової влади ДТЕК в Антимонопольному комітеті вирішили, що вона не може бути реалізована внаслідок існуючих адміністративних обмежень.
Присутній на засідання народний депутат Сергій Лещенко овідомив, що дії та рішення АМКУ будуть предметом для аналізу з боку правоохоронних органів.
«Антимонопольний комітет не вбачає зловживань з боку Фірташа на ринку добрив, Коюска на ринку курятини, агентів Медведчука на ринку палива, а тепер і Ахметова на енергетичному ринку», – заявив Лещенко.
Колишній член НКРЕКП Андрій Герус висловив здивування тим, що АМКУ для свого розслідування обрав такі межі ринку, на яких дії ДТЕК не підлягають повному вивченню. Також поза межами дослідження залишились можливості та дії групи Ріната Ахметова стосовно поставок електроенергії на пікових навантаженнях, та завищення ціни вугілля і виведення коштів за кордон на внутрішньогрупових перепродажах вугілля.
«Зрештою маємо, що в Україні тарифи на електроенергію від вугільних електростанцій, які на 80% контролює група Ахметова, є вищими на 40% від тарифів вугільних електростанцій у Європі», – повідомив Герус.
Представники Укренерго у останньому слові наголосили на необхідності відкриття можливості імпорту електроенергії через Бурштинський енергострів, який контролюється групою ДТЕК. У відповідь представники ДТЕК повідомили про неможливість цього.
Представників НРЕКП на засіданні АМКУ взагалі не було.
Розслідування АМКУ по ДТЕКу почалось у 2015 році, коли НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, колишній працівник ICU і «Рошен». Тоді президент Петро Порошенко заявляв про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила інвесткомпанія ICU. Вихідці з цієї фірми тоді якраз очолювали НКРЕКП, Міністерство енергетики і Нацбанк.
Після початку справи АМКУ, НКРЕКП у 2016 році прийняла формулу «Роттердам+», яку від АМКУ погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв. Ця формула значно збільшила прибутки ДТЕКу і внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації». Натомість ICU і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод по боргам «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 мільярди гривень. Також проти «Донецьксталі» поліція у травні 2018 року порушувала кримінальне провадження щодо ухилення групою компаній бізнесмена Віктора Нусенкіса від повернення кредитів, а якраз напередодні завершення угоди з Ахметовим справа була закрита.