Адміністрація резидента: кого годує Одеський припортовий завод

Після втечі Януковича естафету підхопило оточення екс-прем'єра Арсенія Яценюка та президента Петра Порошенка, яке так само вимивало кошти з підприємства, тільки у інший спосіб.

Минулого року Фонд держмайна відверто провалив його приватизацію через уперте ігнорування проблеми 300-мільйонного доларового боргу підприємства перед тим же самим Фірташем, "токсичність" якого відбила бажання у західних інвесторів брати участь у конкурсі.

Багатостраждальне підприємство — це Одеський припортовий завод. Десятки років знущання перетворили цей привабливий інвестиційний об'єкт в підприємство-банкрут. І тут уже можна було б ставити жирний хрест на хімічному гіганті. Однак ОПЗ повернули до життя. Повернули, щоб залучити до чергового скандалу.

Так, після чергової невдалої спроби продати завод у грудні 2016 року його довелося зупинити через борги перед "Нафтогазом". Уряд тоді підготував план реструктуризації боргу та дозволив передавати завод в оренду.  

Рятувати ОПЗ взялася група компаній "ЕРУ", назва якої ще рік тому більшості українців була невідома, але яка останнім часом все голосніше заявляє про себе на енергетичному ринку України. У березні "ЕРУ" і Фонд держмайна домовилися про запуск заводу на давальницьких умовах.

Співвласник компанії Андрій Фаворов запевняв, що з приходом "ЕРУ" завод уже поза політикою, а поповнення "чорних кас" влади за рахунок тіньових потоків залишилося у минулому. Проте, змінилося за цей час, насправді, небагато.

Так, майже одразу після запуску ОПЗ на давальницьких умовах Мінекономрозвитку запровадила антидемпінгові мита на ввезення російських добрив. На українському ринку є і інші виробники, і вони уже два роки лобіюють це рішення, але сталося це лише зараз, коли державний завод почав працювати на внутрішній ринок.

Чутливість влади до проблем рядового трейдера викликає подив. Утім, все стає на свої місця, якщо більш уважно придивитися до ексклюзивного партнера "ЕРУ" в хімічному бізнесі.

За даними ЕП, цю роль відіграє нещодавно створена компанія "Агро газ трейдинг", коріння якої веде до колишнього керівника Фонду держмайна Ігоря Білоуса — члена команди екс-голови АП Бориса Ложкіна.

Фаворов і компанія

Компанія "Енергетичні ресурси України" активно почала працювати в Україні наприкінці 2015 року.

У вересні "дочка" "ЕРУ" — компанія "ЕРУ Трейдинг" — в партнерстві з французькою енергетичною компанією Engie (велика французька енергетична і газова компанія, колишня назва — GDF Suez, ЕП) здійснила перші поставки імпортного газу в Україну зі Словаччини, у серпні 2016 — з Польщі. З листопада 2015 року з участі ЕРУ також розпочався експорт електроенергії в напрямку Словаччини, Угорщини та Румунії.

Компанія за рік стала одним з найбільших постачальників газу промисловим споживачам України.

Незважаючи на те, що ЕРУ вже досягла значних успіхів на енергетичному ринку, ставши найбільшим після "Нафтогазу" імпортером природного газу, зупинятися на цьому компанія не збирається.

Співрозмовники ЕП на енергетичному ринку розповідають, що Фаворов разом з головою представництва Engie в Україні — Віллемом Копполсом — в 2015 році активно цікавилися приватизацією "Центренерго".

Менеджери компанії Ярослав Мудрий, Андрій Фаворов та Дейл Пері мають на трьох понад 50 років досвіду роботи в енергетичному секторі. 

Планів щодо участі у приватизації "Центренерго" Фаворов не приховує. Так само, за його словами, "ЕРУ" цікавиться і купівлею Одеського припортового заводу.

А поки що компанія домовилася з Фондом державного майна про запуск ОПЗ на умовах давальницької схеми: тобто, завод виробляє для приватного трейдера добрива, працюючи на його сировині. Як відомо, добрива — похідний продукт газу, як бензин, наприклад, є похідним продуктом нафти, близько 80% собівартості добрив — це газ.

Наразі невідомо, наскільки вигідним є цей контракт для державного заводу, і яку плату за свої послуги отримує ОПЗ. Деталі договору сторони не розкривають, посилаючись на конфіденційність.

ОПЗ зараз виробляє від 35 до 70 тисяч тонн карбаміду на місяць. Цього об'єму достатньо, щоб покрити всі потреби внутрішнього українського ринку, який зараз є пріоритетним для "ЕРУ". До появи компанії Фаворова ОПЗ працював виключно на експорт.

Новий посередник

Наприкінці минулого року 28 грудня відбулось доленосне для ОПЗ засідання уряду. Саме в цей день Кабмін ухвалив реструктуризацію боргу перед "Нафтогазом", який сягав 1,5 млрд гривень.

Зачитуючи відповідний проект розпорядження, тодішній голова Фонду держмайна Ігор Білоус помітно нервував. Чергова невдала спроба продати завод кидала тінь на його професійні якості та репутацію.

Білоус піддавався нищівній критиці як з боку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, так і з боку представників інвестиційного банкінгу та ЗМІ. Хоча це питання тоді вирішувалося на більш високому рівні, і залежало від Банкової. Тож не дивно, що питання продажу ОПЗ викликало у керівника такі емоції.

Так, говорячи про реструктуризацію, Білоус забув згадати про плани щодо зупинки заводу та передачі його в оренду, які, як виявилося пізніше, також містилися в документі.

Рішення у підсумку було ухвалено, а 31 грудня ОПЗ зупинився. Після чого розпочався пошук компанії для роботи за так званою давальницькою схемою. Цією компанією у підсумку стане "ЕРУ". Вона, за словами Білоуса, запропонувала найвигідніші умови.

Завод запрацював, 4 тис. робітників не втратили робочих місць, місто не втратило податки. Ймовірно, можна було б ставити крапку. Утім, закулісні маневри цього процесу цікавіші.

Менш ніж за два тижні до ухвалення рішення про зупинку заводу в Україні народилась нова компанія — ТОВ "Агро газ трейдинг". Статутний капітал юрособи розміром в 1 тисячу гривень якби натякав, що у цієї компанії немає поки що серйозних амбіцій.

Але це Україна: зараз ця компанія називає себе основним постачальником карбаміду виробництва ОПЗ, хоча в "ЕРУ" запевнили ЕП, що знаходяться з "Агро газ трейдингом" тільки на стадії переговорів.

Не дивлячись на те, що ЕРУ називає "Агро газ трейдинг" потенційним покупцем, новий гравець вже окреслив себе "найбільшим трейдером карбаміду виробництва ОПЗ". 

Фаворов підтвердив ЕП, що переговори ЕРУ з "Агро газ трейдингом" велися, але поки що добрива не відвантажуються через "мертвий сезон". "Це один з наших потенційних покупців. Ми зустрічалися зі співробітниками компанії, я не знаю хто її кінцевий бенефіціар. Якщо нас влаштують їхні умови - вони можуть викупити всі наші обсяги", — сказав він.

Те, що компанія була створена за два тижні до зупинки ОПЗ Фаворова не дивує: "Хоч вчора. Для нас головне — комерційні умови. Якщо вони платять гроші — ми продаємо добрива", - підкреслює він.

Якби там не було, але "Агро газ трейдинг" уже пропонує аграріям карбамід виробництва "Одеського припортового заводу", називаючи себе "ексклюзивним трейдером". На сайті компанії зазначається, що вона готова щомісяця постачати 65 тисяч тонн карбаміду, 15 тисяч тонн КАС та 85 тисяч тонн аміаку.

"Буквально декілька тижнів тому до нас звернулися представники ОПЗ (компанія "Агро газ Трейдинг" - ЕП). Мова йшла про те, що вони готові постачати карбамід в цьому році для наших підприємств", — розповідає ЕП представник однієї з аграрних асоціацій.

"Ми були дещо здивовані, тому що раніше не розглядали ОПЗ як гравця на ринку карбаміду, але, тим не менш, весною така пропозиція поступила, ми її отримали, обговорили, тепер знаходимося у переговорному процесі. Я думаю, що найближчим часом ми розпочнемо з ними працювати по карбаміду", — додає він.

Серед засновників трейдера-новачка дві особи: Зелений Дмитро Олександрович та Колот Володимир Васильович.

Пізніше серед учасників юридичної особи з'явився також шотландський офшор Cortex Corporate LP, за місцем реєстрації якого знаходиться ще 31 компанія. Він був створений 4 квітня поточного року. Кінцевими власниками офшору, який наразі володіє "Агро газ трейдингом", вказані Ебігейл Сільван та Індіра Вільямс з Гренади.

За словами декількох представників аграрних компаній , переговори з ними від імені "Агро газ трейдингу" вів Андрій Гмирін. Його місцем проживання у декларації вказане місто Біла Церква. Там же знаходиться представництво "Агро газ трейдингу". Але центральний офіс компанії знаходиться в центрі Києва — на 10 поверсі в одному з найбільш дорогих столичних бізнес-центрів — "Парусі".

За словами співрозмовників ЕП, Гмирін Андрій був частим гостем у Державній фіскальній службі за часів головування Ігоря Білоуса. Тоді в ДФС він сприймався в якості наближеної до Білоуса людини.

Після звільнення Білоуса з податкової зник і Гмирін. Пізніше їх відносини вже можна було відслідкувати офіційно: Білоус очолив Фонд держмайна, а Гмирін зайняв посаду його помічника.

Зв'язок Гмиріна з "Агро газ трейдингом" також простежується через його директора та співзасновника Володимира Колота.

Колот разом з родичами Андрія Гмиріна з Білої Церкви Анатолієм Петровичем та Зоєю Миколаєвною є співзасновниками благодійного фонду "Майбутнє країни".

Зв'язок Гмиріна з "Агро газ трейдингом" простежується через його директора та співзасновника - Володимира Колота. 

На питання, чи знайомий Фаворов з Гмиріним, він з посмішкою відповідає: "Можливо… Звертайтеся до них. Не буду коментувати. Я знайомий з багатьма людьми".

ЕП також звернулася за коментарем до директора "Агро газ трейдингу". Колот підтвердив, що знайомий з Гмиріним, додавши, що той не має відношення до власності і управління компанії.

Знайомство з Гмиріним визнав і Білоус, підтвердивши, що той працював у ДФС за часів його головування. Що ж стосується "Агро газ трейдингу", то за словами екс-голови Фонду держмайна, він нічого не чув про неї.

Раніше "Українська правда" писала, що Ігор Білоус є наближеним до екс-голови Адміністрації президента Бориса Ложкіна, який зараз займає посаду секретаря Національної інвестиційної ради.

В прес-службі Ложкіна повідомила ЕП, що "той знайомий з Білоусом близько десяти років, відносини у них приятельські". Ложкін так само стверджує, що нічого не знає про компанію "Агро газ трейдинг".

Мита розбрату

Коли уряд приймав рішення про зупинку ОПЗ, проблеми у вітчизняних "хіміків" були приблизно однакові: негативна кон'юнктура на світових ринках, висока ціна на газ, та російські добрива, які займали 80-90% від загального обсягу на українському ринку.

І якщо перші дві напряму не залежать від настроїв у високих кабінетах, то остання вирішувалася одним рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

19 травня ММКТ вирішила полегшити життя українських виробників добрив, запровадивши антидемпінгові мита на ввезення з Росії карбаміду і карбамідно-аміачних сумішей. Мито у розмірі 31,84% почало діяти з 1 червня.

Цього рішення група Ostchem Фірташа, якій належать Рівнеазот, черкаський "Азот", "Стірол" та сєвєродонецький "Азот", безрезультатно добивалися ще з 2015 року. "Без введення мит запуск заводів групи був би неможливим, тому що їм довелося б працювати у збиток", — наголосили ЕП у Group DF.

Фаворов каже, що ухвалення рішення про введення мит саме у період, коли на ОПЗ зайшла ЕРУ — це просто збіг обставин. "Я можу точно сказати, що мита вводилися не на нашу користь", — каже бізнесмен.

Він додає, що ще зарано говорити про вплив мит на українських виробників добрив. "Мита не впливають на ціни, їх рівень визначає попит і пропозиція. Пропозицій було дві, (підприємства Ostchem Фірташа та Дніпроазот групи Приват, ЕП) зараз з'явилися ще й ми", — додає він.

На відміну від виробників, яким важко визначитися, чи є введення мит на російські добрива однозначною перемогою, аграрії вже сформували чітку позицію щодо цього рішення: "Воно є незаконним".

"Комісія порушила діюче законодавство тому що антидемпінгові мита не можуть перевищувати демпінгової маржі безпосередньо підприємств-виробників", — розповідає заступник голови "Всеукраїнської аграрної ради" Олександр Сліпченко.

За його словами, наразі ціни на добрива на внутрішньому ринку значно перевищують світові.

"На карбамід перевищення становить близько 52%, або 98 доларів в еквіваленті за тонну продукції, на КАС (карбідно-аміачна суміш, ЕП)перевищення становить 101%, а це понад 124,5 долара. Ціни на аміачну селітру на внутрішньому ринку перевищують світові більш ніж на 55%, що становить 87 доларів на тонні", — пояснює він.

"Такої різниці між цінами на внутрішньому та зовнішньому ринках немає в жодній країні світу. На сьогоднішній день аграрії вимушені переплачувати за азотні добрива. Ця переплата в 2015 році становила 4 млрд гривень, а в 2017 році, якщо ситуація не зміниться, становитиме 7 млрд гривень", — додає Сліпченко.