Минулого року в Україні суди ухвалили 2 вироки за статтею “катування”, проте це не відображає повного масштабу проблеми.
Про це сказала координатор проектів “ZMINA. Центр прав людини” Маргарита Тарасова під час прес-брифінгу, повідомляє Укрінформ.
"На жаль, в Україні держава не має повної картини того, який масштаб катувань, про яку кількість жертв ми говоримо. Для прикладу, в минулому році Україна мала тільки 2 вироки суду за статтею “катування”. За цей самий час Європейський суд з прав людини виніс 5 рішень проти України за статтею “катування”. Звичайно, що ці випадки не корелюють між собою”, - зазначила Тарасова.
За її словами, відповідним інституціям слід "нарощувати спроможності, щоб долати катування".
“На мою думку, ключова спроможність полягає в тому, щоб вміти діагностувати та визнавати проблему. Коли інституції знайдуть у собі сили, знайдуть відповідні інструменти, щоб фіксувати кожен випадок неналежного поводження, який трапляється з людьми під їхнім контролем, вони зможуть ухвалювати рішення, які базуватимуться на правдивій інформації, а не неправдивих уявленнях”, - вважає експерт.
Нині ж, за її словами, інституціям соромно визнати, що під їхнім контролем трапляються випадки катування.
“Вони прагнуть назвати ці речі по-іншому, наприклад перевищення влади або застосування насильства тощо. Але будемо відверті — все це є катуванням: будь-яке насильство, невмотивоване, яке трапляється з людиною під контролем держави, так чи інакше є порушенням ст. 3, тобто є катуванням або жорстоким поводженням”, - наголосила Тарасова.
На її думку, в Україні варто замислитися над імплементацією міжнародних стандартів документування та розслідування катувань, а саме Стамбульського протоколу.