У Львові на ІІ Кримському форумі колишніх політв’язнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів та правозахисників його учасники одноголосно прийняли звернення до світової спільноти.
Адже, на їх думку, саме не засуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і нині розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, ядерний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії. І цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити. Про це пише сайт УГСПЛ.
Зокрема, у зверненні йдеться, що останнім часом силу підривних акцій та інформаційної війни відчули на собі також країни демократичного Заходу. На жаль, рівень їхньої наївної довірливості й нездатності розрізняти правду та кремлівську брехню стає дедалі небезпечнішим. Як наслідок, прийняті ними рішення часто неефективні, а іноді й помилкові. Виклик, кинутий путінським режимом усій світовій спільноті, дуже небезпечний. Рівень цієї небезпеки насамперед відчувають в’язні радянсько-кремлівського режиму – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність цього режиму на власній долі. Тому вони рішуче остерігають уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб «умиротворення агресора». Адже шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу.
Учасники насамперед висловлюють щиру солідарність із кримськотатарським народом, змушеним переживати другу за останні 72 роки масову трагедію, і засуджують переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльності його вищого представницького органу – Меджлісу кримськотатарського народу. Ненасильницький шлях, обраний керівництвом цього народу для боротьби за його права, не лише викликає захоплення, а й морально зобов’язує інші народи виступити на його захист.
Деокупація Криму, відновлення територіальної цілісності України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка агресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами. Відтак, повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити «дорожню карту» для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України.
Також вони вимагають припинити викрадення і вбивства кримських татар на окупованому півострові, розслідувати обставини вчинених злочинів і притягти до відповідальності їхніх винуватців. Правозахисники наполягають на негайному звільненні всіх громадян України, яких незаконно утримують у тюрмах і слідчих ізоляторах на території Росії, у тимчасово окупованому Криму та на контрольованій бойовиками частині територій Луганської та Донецької областей. Міжнародну спільноту закликали водночас вимагати від Російської Федерації припинити демографічну інтервенцію та спроби насильницьким чином змінити етнічну картину Криму.
Відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах є необхідною передумовою для забезпечення миру і демократичних свобод на сході країни та в Криму. Нині воєнна агресія Російської Федерації вимагає мобілізації зусиль всього українського народу для захисту національного суверенітету. В цих умовах успіх демократичних перетворень в Україні – головний фактор перемоги над агресором. Натомість осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва. Ненависть, насильство й облуда, на яких зростав путінський режим в Росії, здатні підірвати процес примирення і взаємної співпраці, завдяки якому зароджувалась нова Європа.
Вже тепер національний егоїзм, недовіра й гординя, історичні порахунки стають азартною модою, що здатна отруїти весь корпус міжнародних відносин. Такий шлях визначить подальші поступкам щораз більшому популізму, але не дасть можливості вирішити проблеми сучасного світу. Між тим нікому не під силу змінити старий як світ закон: не засуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. І віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо.