Freedom House у своєму звіті "Свобода у світі – 2019" визнала окупований Крим невільною територією. Він отримав 8 зі 100 балів у рейтингу свободи міжнародної правозахисної організації.
Як і чотири роки до того, протягом 2018-го представники опозиції та активісти на півострові, що виступали проти російської окупації, продовжили страждати від переслідувань, арештів та затримань через мирну діяльність.
"Російські органи влади на регулярній основі порушували належні процесуальні права під час розгляду судових справ проти опонентів режиму. Оскільки українським політичним партіям заборонено брати участь у виборах, а Росія жорстко контролює політичну та електоральну системи, в Криму відсутня можливість формування, конкуренції чи приходу до влади реальної політичної опозиції. Окупаційна російська влада відмовляє в повній реалізації політичних прав усім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставляться з особливою підозрою, і вони стають об’єктами більш жорстких переслідувань, ніж етнічні росіяни", – стверджують експерти.
У Freedom House підкреслюють, що з початку окупації російський уряд вжив рішучих кроків до зміцнення домінування етнічних росіян на півострові та до маргіналізації української і кримськотатарської спільнот:
"Виключення української мови зі шкільних програм і закриття більшості храмів Української православної церкви з 2014-го року є показовими прикладами спроби русифікації населення. Політика російських і місцевих проросійських урядовців та їх дії в Криму призвели до притоку сотень тисяч людей з Росії, включно з російськими військами, цивільним персоналом та їх родинами".
Згадали в цьогорічному звіті й про військовий призов на території Криму, який є порушенням міжнародних норм.
"Станом на листопад 2018 року близько 12 000 кримчан було призвано до лав російської армії", – стверджують правозахисники.
Досі в Криму продовжують переслідувати журналістів та блогерів. У березні 2018 року кримськотатарського журналіста Нарімана Мемедемінова заарештували за відео, які він розмістив на YouTube у 2013 році.
Також негативно вплинув на свободу слова та вираження поглядів процес перереєстрації медіа.
"Процес, який почався 2015 року і відбувався під наглядом Роскомнадзору, зменшив кількість медіавидань у Криму більше ніж на 90%. Окупаційна влада відрізала на території доступ до українських новин, а інтернет-провайдери відтепер повинні функціонувати відповідно до російського драконівського законодавства у сфері ЗМІ. Незалежні та проукраїнські видання більше не функціонують на півострові відкрито, а російські органи влади вжили заходів для запобігання українським новинним виданням доступу в Крим. Російська влада також перериває сигнали українських радіостанцій у Криму шляхом транслювання російських радіопрограм на тих самих частотах", – зазначають у звіті.
Цей самий процес негативно вплинув і на свободу віросповідання на півострові: основними жертвами тиску окупаційної влади стали "свідки Єгови", мусульмани та парафіяни УПЦ КП.
"Реєстрацію всіх 22 приходів "Свідків Єгови" скасували після рішення Верховного суду Росії у 2017 році, відповідно до якого група порушила законодавство проти екстремізму. Мечетям, що мали зв’язки з кримськими татарами, відмовили в реєстрації, а мусульмани стають об’єктами законодавчої дискримінації. До окупації УПЦ КП мала 52 приходи в Криму, але станом на жовтень 2018 року їх залишилось лише вісім. Як мінімум три церкви УПЦ КП було конфісковано російською владою", – констатують у Freedom House.
Загалом експерти зазначають, що атмосфера страху та погрози суттєво обмежують приватні обговорення політичних проблем у Криму:
"ФСБ заохочує громадян інформувати про осіб, що висловлюють незгоду з анексією. Коментарі в соціальних медіа, відповідно до отриманої інформації, знаходяться під моніторингом з боку влади. ФСБ часто відкриває кримінальні провадження проти тих, хто критикує окупацію та утиски кримських татар".
Переслідувань на півострові зазнають і активісти з неурядових організацій. У свою чергу підконтрольні Кремлю суди в Криму виносять незаконні та політично вмотивовані вироки:
"Незаконні арешти та затримання, жорсткі методи допитів, фальсифікація доказів, тиск, спрямований на відмову від допомоги адвокатів, та несправедливі судові процеси є розповсюдженими".
Досі ті кримчани, які не прийняли російського громадянства, ризикують втратити роботу, права на власність, можливість виїжджати на територію материкової України та до інших місць, а також ризикують з часом бути депортованими як іноземці.