Замість оцінок — смайлики

У цьому навчальному році всі перші та другі класи навчаються за програмою «Нова українська школа (НУШ)», що є ключовою реформою Міністерства освіти і науки.

Також за стандартами НУШ навчатимуться треті класи 100 навчальних закладів, де пілотну програму реформи започаткували ще у 2017 році.

Як зазначається на сайті уряду, головна мета цієї освітньої реформи створити школу, в якій буде приємно навчатися і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувалося раніше, а й вміння застосовувати їх у житті.

Концепція НУШ передбачає 10 ключових «компетентностей», якими під час навчання повинна опанувати дитина. Окрім основних, як володіння державною мовою, знаннями з математики, культури, екології, природничих наук та знання технологій, до них входить іноваційність, інформаційно-комунікаційна компетентність, вміння навчатися впродовж життя, підприємливість та фінансова грамотність, а також громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

Реформа також передбачає оновлення техніки і меблів, наприклад, парти і стільці мають бути розраховані на одного учня, але такі, щоб їх можна було об’єднати для групових занять.

В ідеалі в кожному першому класі НУШ мають бути також: дошка, фліпчарт, настільні ігри, матеріали та місце для художньо-творчої діяльності, куточок живої природи, килим для сидіння та гри, пуфи, подушки, а також класна бібліотека.

Під час формування засад Нової української школи враховувався досвід європейських країн: Фінляндії, Польщі та Болгарії.

Наприклад, українські школярі перші три роки вивчатимуть інтегрований курс «Я досліджую світ», який розроблений на основі польської та фінської практик. Метою цього курсу є формування в учнів цілісної картини світу, в ньому не передбачений розподіл на предмети. Багато занять відбуватимуться в ігровій формі, що допоможе краще концентрувати увагу дітей, їм не повинно бути нудно. Без змін залишається викладання іноземної мови, фізкультури та мистецтва,  а також окремо вивчатимуться деякі теми з математики та української мови.

Але, на відмінну від Польщі, де навіть у першокласників досить великий обсяг домашніх завдань, в Україні пішли шляхом Фінляндії: діти у першому класі не отримують домашні завдання взагалі. Учні другого -  витрачатимуть на них не більше 45 хвилин, третього - 1 годину 10 хвилин, четвертого — щонайбільше півтори години. Також домашні завдання не задаються на вихідні, свята та канікули.

Раніше чимало шкіл приймали учнів у перші класи за конкурсом - таку практику заборонили. Тепер, як у Польщі та Фінляндії, кожна дитина має гарантоване місце в школі, за місцем проживання, водночас батьки мають право вільно обирати школу і подавати документи до будь-якого закладу освіти. Вільні місця можуть з’явитися в школі, коли будуть зараховані всі діти за місцем проживання. На вільні місця дітей зараховують за результатом жеребкування.

Навчання триватиме 12 років, як у більшості європейських країн, у МОН вважають, що саме за цей час дитина зможе засвоїти усі необхідні знання та визначитися щодо майбутньої професії.

Концепцію 4-річної початкової школи взяли у Болгарії. Замість оцінок тут використовують смайлики, так само в Україні в перших двох класах НУШ учні не отримують оцінки, такий спосіб оцінювання з’являється лише з третього класу.

На Херсонщині програма НУШ діє вже третій рік. Цього року у перший клас пішли 11737 дітей, а за програмою МОН України проведено перепідготовку 859 педагогічних працівників.

«Ми продовжуємо оснащувати наші школи за стандартами НУШ. Вона вміщує три ключові елементи: забезпечення дидактичним обладнанням, комп’ютерним обладнанням або музичними інструментами і новими меблями для початкової школи» - розповів директор департаменту освіти, науки та молоді ОДА Євген Криницький.

Херсонська область отримала субвенцію із державного бюджету на НУШ у розмірі 32,8 млн гривень.

«Станом на 29 серпня в області використано 52% коштів освітньої субвенції місцевим бюджетам у межах реалізації концепції «Нова українська школа», хоча всі вони були направленні на місця ще у середині квітня. Така ситуація щодо використання коштів - несвоєчасне проведення сесій місцевих рад  по співфінансуванню або скасування і затягування тендерних, або переговорних процедур щодо закупівель. Ще одна проблема – це централізовані закупівлі, Департамент освіти виступає за децентралізацію фінансів конкретній школі, бо кожен директор, разом з вчителями знає, скільки і чого їм потрібно для навчання» - повідомив Євген Криницький.

За словами Євгена, перед самим початком року лідером з оснащення шкіл була Тавричанська ОТГ, яка виділила близько 330%, замість обов’язкових 10% співфінансування і вже на кінець серпня туди доставили все необхідне обладнання і все було готово до нового начального року. Також він виділив Лепетиський, Нижньосірогозький та Новотроїцький райони. Антилідерами він назвав Херсон, Олешківський та Генічеський район, а також Великокопанівську та Долматівська ОТГ, які не закупили все необхідне до 1 вересня.

Зміни ніколи не відбуваються швидко, але ті нововведення, які вже впровадили, значно змінили освітній процес в українських школах. Утім, чи стала реформа НУШ успішною в цілому можна буде сказати лише після її завершення, у 2030 році, коли першокласники, які вступили до школи у 2018 році, закінчать її.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...