Як звернутись до Європейського суду, якщо ваша домівка була пошкоджена в зоні АТО?

Інструкцію опублікував сайт "Прецедент".

1. Загальні зауваження
У зв’язку з численними порушеннями права власності та права на повагу до житла громадян України в районі проведення антитерористичної операції (частини Луганської та Донецької областей), зокрема, пошкодженням, руйнуванням чи знищенням об’єктів нерухомості (будинків, квартир) в результаті військових дій, а також майна, що знаходилося в них, виникає можливість захисту порушених прав в Європейському суді з прав людини (далі - Суд або ЄСПЛ).

При подачі індивідуальної заяви до ЄСПЛ можна скаржитися на порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (право на повагу до житла), а також на порушення статті 13 ЄКПЛ у зв’язку з відсутністю ефективних та доступних внутрішніх засобів правового захисту.

При підготовці заяви до ЄСПЛ, яку можна подати як самостійно, так і через юриста, адвоката чи правозахисну організацію, слід детально описати всі факти, які призвели до стверджуваних порушень Конвенції та Протоколу до неї. Зразок типової заяви до ЄСПЛ з відповідним описанням фактів та стверджуваних порушень, загальними для всіх ситуацій, додається. Її необхідно належним чином персоналізувати та деталізувати.

Звертаємо вашу увагу, що в типовій заяві до ЄСПЛ заповнені лише ті поля, які стосуються фактів та стверджуваних порушень, а також поля, відповідь на які презюмується. Заявнику чи його представнику необхідно персоналізувати заяву, тобто заповнити решту всіх незаповнених пунктів, а також доповнити відповідними конкретними даними та описами частину заяви, що стосується викладення фактів.
Із загальними вимогами до заповнення заяв до ЄСПЛ можна ознайомитись за посиланням: http://www.echr.coe.int/Documents/Application_Notes_UKR.pdf.

2. Дії заявника до подачі заяви
Оскільки в ситуації, що відбувається в зоні АТО, можна стверджувати про існування факту «ефективного контролю» з боку Російської Федерації (ці питання детально розписані в типовій заяві до ЄСПЛ: Заява до ЄСПЛ_власність в АТО (zip-file) (файл треба завантажити, розпакувати та відкрити за допомогою програми Adobe Acrobat Reader DC), то заява подається проти двох держав: Росії та України.

Росія як держава, що здійснює «ефективний контроль» на непідконтрольних України частинах Луганської та Донецької областей, несе відповідальність за всі порушення, які там відбувається, оскільки відповідно до статті 1 ЄКПЛ вона зобов’язана гарантувати права та свободи всіх осіб, що знаходяться під її юрисдикцією. Втім, Україна також має певні позитивні зобов’язання за статтею 1 ЄКПЛ, навіть якщо вона й не контролює частини Луганської та Донецької областей (наприклад, вжити всіх можливих заходів для відновлення контролю на наразі не підконтрольних їй територіях), а тому заява подається і проти неї.

Перш ніж звертатися до ЄСПЛ, заявник, як правило, повинен вичерпати всі наявні внутрішні засоби правового захисту, тобто, дати можливість державі самій виправити порушення. Однак, як вбачається із практики Суду по подібних справах, в даній ситуації єдиним потенційно ефективним засобом правового захисту може бути офіційне розслідування оскаржуваних подій правоохоронними органами України та/або Росії, оскільки лише вони можуть встановити відповідні факти та винних осіб. Хоча правоохоронні органи повинні за власною ініціативою розпочати розслідування, оскільки вони знають або повинні знати про оскаржувані події, від заявника все ж таки вимагається вжиття певних дій.

Так, для цілей вичерпання внутрішніх засобів правового захисту заявник повинен надіслати до правоохоронних органів України та Росії заяви про злочин (зразки додаються), із запитом про надання інформації про те, чи було порушене офіційне розслідування та якими є його результати. Якщо ж розслідування не було порушене, зазначити, що в такому разі ця заява є заявою про злочин та попросити правоохоронні органи повідомити про результати її розгляду. Рекомендуємо дочекатися відповіді від правоохоронних органів в обох варіантах (що може зайняти від кількох днів до кількох місяців), а потім цю відповідь прикласти до заяви.

Оскільки відповідь може так і не надійти, рекомендуємо надсилати заяви про злочин рекомендованою поштою із повідомленням про вручення, що буде вашим доказом в Суді про те, що ви таку заяву надсилали чи що робили запит про наявність розслідування.

Якщо відповіддю на вашу заяву буде повідомлення про те, що за результатами її розгляду було порушено кримінальне розслідування, рекомендуємо дочекатися результатів такого розслідування, що може зайняти до кількох місяців, після чого звертатися до ЄСПЛ. За відсутності відповіді через кілька місяців після подачі заяви можна відразу звертатися із заявою до ЄСПЛ.

У типовій заяві до ЄСПЛ описується, чому заявник вважає, що потенційно єдиний ефективний засіб правового захисту – офіційне розслідування правоохоронними органами – на практиці виявився неефективним, а тому для заявника на практиці відсутні ефективні засоби правового захисту, гарантовані статтею 13 Конвенції, що звільняє його від обов’язку подальшого вичерпання будь-яких інших можливих засобів правового захисту.

Щодо вичерпання національних заходів правового захисту:
Кандидати зобов’язані тільки вичерпати національні заходи правового захисту, які доступні в теорії і на практиці у відповідний час і на які вони можуть безпосередньо розраховувати самостійно порушивши справу - тобто, засоби відшкодування які є доступними і які спроможні забезпечити відшкодування щодо їхніх скарг та які мають розумні шанси на успіх (Sejdovic v. Italy[GC], §46; Paksas v. Lithuania[GC], §75). Національний захід відшкодування, який не регулюється обмеженням часу створюючи таким чином нечіткість не може вважатись ефективним (Williams v. the United Kingdom dec.). З інформацією щодо прийнятності можна заяви ознайомитися за посиланням: http://precedent.in.ua/index.php?id=1419513232&method=nodate&w=%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE.

Доступні національні заходи правового захисту:

Стаття 1177 ЦКУ
Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. 2. Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.
Такий закон не прийнято.

Стаття 19 ЗУ “Про боротьбу з тероризмом”
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом.

Відшкодування шкоди, заподіяної організації, підприємству або установі терористичним актом, провадиться в порядку, визначеному законом.
Так само, закон встановлюючий порядок відшкодування не прийнято.

Тому посилаючись на висновки зроблені ЄСПЛ у справах Есмухамбетов проти Росії, Хамідов проти Росії, Імакаєва проти Росії, Суд посилаючись на аналогічний закон про попередження тероризму, зазначив, що через те, що норми щодо відповідальності за нанесену шкоду в ході антитеростичної операції прописані загально і нечітко, і руйнування власності не може розглядатись як законе втручання, адже таке формуювання не надає відповідного захисту постраждалому від довільних дій військових, можна зробити висновок, що в Українському законодавстві не існує ефективного способу відшкодування шкоди заподіяної в ході АТО, а отже зобов’язання вичерпати національні заходи правового захисту не існує.

Однак це не означає, що заявник не повинен взагалі навіть звертатися до державних інституцій. Зокрема, до суду. Потрібно скористатися своїм правом на справедливе правосуддя та викласти у позові всі порушення, зазначивши якої шкоди завдано та якими національними нормами та міжнародними принципами це передбачено.

Позов можна подати до суду за місцем знаходження державних органів-відповідачів або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Для подання позовної заяви до суду необхідно зібрати докази руйнування майна: акт обстеження квартири/будинку, акт про пожежу, фототаблицю, відеозаписи, покази свідків та інші наявні докази.
Законом України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів - за подання позовів про відшкодування матеріального збитку, заподіяного в результаті вчинення злочину. Проте зазначена норма може бути і не застосована судами, оскільки відноситься до цивільних позовів в кримінальному провадження та після постановлення рішень судів за результатами розгляду кримінальних справ. Крім того, в разі заявлення моральної шкоди судовий збір становить від 1,5 відсотка від суми моральної шкоди, але не більше не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

У разі отримання відмови у задоволенні позовних вимог, потрібно продовжувати оскаржувати у вищестоящі судові інстанції, навіть якщо заява уже перебуває на розгляді у ЄСПЛ. У такому випадку копії позову, скарги та рішення національного суду потрібно направити до ЄСПЛ задля підтвердження своєї позиції, розкритої у поданій раніше заяві до ЄСПЛ. Приклад позову до національного суду додається: Позов до суду_власність в АТО.

3. Дії заявника під час подачі заяви: встановлення фактів, докази та доказування
При підготовці заяви до ЄСПЛ особливу увагу слід приділити встановленню фактів, доказам та доказуванню.

По-перше, заявник повинен довести, що це саме він, оскільки деякі заявники внаслідок дій в АТО можуть не мати всіх документів, що встановлюють особу, а уряд-відповідач може в ході розгляду справи оскаржити ідентичність заявника. Наприклад, такі документи могли бути залишені потенційним заявником в пошкодженій/зруйнованій оскаржуваними подіями нерухомості, коли він тікав геть, врятовуючи своє життя, або ж документи просто могли взагалі бути знищені в результаті оскаржуваних подій.

Якщо відсутній з тих чи інших причин паспорт громадянина України або паспорт для виїзду закордон, іншими доказами ідентичності особи можуть бути: свідоцтво про народження (свої, дітей), свідоцтво про одруження, трудова книжка, витяг з військового квитка, водійське посвідчення або будь-які інші документи чи докази, які прямо чи побічно можуть посвідчувати вашу особу. Як правило, будь-які такі докази визнаються Судом достатніми. Таким чином, для подачі заяви в ЄСПЛ необхідно мати будь-які докази, які посвідчують вашу особу.

По-друге, при подачі заяви вам також необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій ви володіли певною нерухомістю (квартирою, будинком тощо), як ви це стверджуєте в заяві.
Доказами для цілей скарги за статтею 1 Протоколу № 1 можуть бути будь-які «достатні» докази, що вбачаються достовірними «на перший погляд», і які уряд-відповідач не зміг переконливо спростувати в ході провадження в Суді. Прямими доказами є копії оригіналів угод про купівлю-продаж нерухомості та свідоцтва про державну реєстрацію нерухомості. Однак за їх відсутності іншими непрямими доказами можуть бути: дозвіл на будівництво, довідки з БТІ, органів РАГС, підтвердження органів місцевої влади про наявність нерухомості, документи на землю, витяги з земельних чи податкових реєстрів, документи, видані місцевими адміністраціями, плани, техпаспорт на будинок чи квартиру, рішення про виділення землі, фотографії нерухомості, в т.ч. її пошкоджень, квитанції про оплату комунальних послуг, поштові сповіщення про доставку пошти, покази свідків, колишніх сусідів та «будь-які інші відповідні докази». Щодо заявників, які не надали жодних доказів права власності, Суд в деяких справах встановлював їхні майнові права на основі інших доказів, наприклад, підтвердження проживання, виданого міською адміністрацією.

Заявнику також треба буде пояснити в заяві, куди ділись основні правовстановлюючі документи на нерухомість (за їх відсутності) і чому він не зміг їх зберегти (наприклад, через неможливість повернутися до своєї квартири при вимушеному залишенні квартири через військові дії), що Суд може взяти до уваги за наявності інших (хоч і непрямих) доказів права власності. Суд також може взяти до уваги загальний контекст військового конфлікту в зоні АТО. Тому він може порахувати вірогідним твердження заявників про те, що будь-які документи, які могли б підтвердити їхнє право власності на нерухомість, були знищені під час військових дій в зоні АТО або що вони були втрачені при вимушеному переселенні або залишені поспіхом у нерухомості.

Однак якщо ви взагалі не надасте до заяви жодних доказів права власності на нерухомість, ваші скарги можуть бути відхилені Судом. У деяких справах Суд зазначив, що заявник, який скаржиться про знищення своєї нерухомості, повинен надати «принаймні короткий опис нерухомості». Якщо жодних документів на підтвердження права власності або деталізованих скарг не буде надано, вашу скаргу за статтею 1 Протоколу № 1 скоріш за все буде визнано неприйнятною.

У цілому, практика Суду свідчить про гнучкий підхід ЄСПЛ щодо доказів, які мають надати заявники, які стверджують, що їхню нерухомість було пошкоджено або знищено в ситуаціях міжнародних чи внутрішніх військових конфліктів. Головне, від початку (разом з подачею заяви) надати якомога деталізовані твердження про наявність нерухомості та надати всі наявні документи чи свідчення, які прямо чи побічно підтверджують ваше право власності на нерухомість.

Якщо заявник доведе, що він був власником нерухомості, подальших доказів того, що він в ньому проживав, не є потрібним для цілей доведення того, що нерухомість становила його «житло» в розумінні статті 8 Конвенції. Презумпція полягає в тому, що заявник там жив, а уряд-відповідач має її спростувати.

По-третє, під час подачі заяви вам необхідно довести факт пошкодження чи знищення вашої нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення. Зокрема, в заяві необхідно якомога детальніше описати, що саме та від чиїх рук (презюмовано) спричинило пошкодження чи руйнування вашої нерухомості та майна, яке знаходилося в ній, описати характер пошкоджень, детально описати майно, яке знаходилося в нерухомості, та характер його пошкодження.

Крім максимально детальних описань та пояснень, іншими доказами можуть бути: фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій, фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій, детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось, детальні свідчення ваших сусідів, родичів, друзів тощо. За наявності будь-яких чеків (квитанцій, фактур) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, їхні копії треба надати до Суду разом із заявою. За наявності будь-якої експертної оцінки пошкоджень нерухомості чи майна її слід також надати до Суду разом із заявою.

Остаточна оцінка матеріальної шкоди на час подачі заяви до Суду не вимагається, оскільки вимоги щодо справедливої сатисфакції (які включають також і вимоги щодо компенсації матеріальної шкоди) подаються заявником після повідомлення Судом урядів-відповідачів про заяву, разом з подачею заявником своїх зауважень на зауваження урядів-відповідачів.

У деяких випадках Суд може й сам додатково замовити отримання певних доказів (наприклад, в одній з недавніх справ Суд замовив експертизу від незалежної іноземної асоціації, в якій, серед іншого, було зазначено, скільки будівель було зруйновано та яким був характер руйнувань у справі заявника). Однак на такі дії Суду не слід розраховувати, оскільки тягар доведення першочергово лежить на заявникові, а тому вам необхідно разом із заявою подати всі можливі докази фактів пошкодження нерухомості та майна, характеру та масштабів пошкоджень, або ж принаймні максимально можливі описання зазначеного.

4. Узагальнені рекомендації
Таким чином, алгоритм дій при здійсненні захисту прав за Конвенцією та Протоколом до неї, порушених під час збройного конфлікту в зоні АТО, наступний:
а) написати заяви про злочин до правоохоронних органів України та Росії (див. Додатки 1 та 2);
б) дочекатися відповіді на заяву;
в) зібрати докази на підтвердження особи заявника, наявності в нього нерухомості та майна, що в ньому знаходилося на момент оскаржуваних подій, а також докази на підтвердження фактів пошкодження/знищення нерухомості та майна, що знаходилися в ній, характеру та масштабів пошкодження/знищення;
г) підготувати заяву до ЄСПЛ – особисто або через представника (юриста, адвоката, правозахисну організацію), використовуючи зазначений вище типовий формуляр, в якому вже зазначена основна і загальна для всіх заяв інформація. При цьому вам залишається персоналізувати заяву, заповнивши відповідні пункти заяви чи деталізувавши пункти, в яких зазначена загальна для всіх заяв інформація;
д) додати до заяви всі зібрані докази, а також інші необхідні документи, в тому числі копії звернень до правоохоронних органів, їхні відповіді, а за відсутності – поштові підтвердження про вручення ваших листів правоохоронним органам;
е) надіслати заяву разом із додатками до ЄСПЛ рекомендованим листом.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини