Як зупинити дитяче цькування
Цькування у шкільному середовищі мало місце завжди, це не те, що виникло миттєво й нізвідки. В Україні ж на державному рівні визнали існування серед дітей такої проблеми як булінг (цькування) лише у 2019 році. До цього в нашому правовому полі взагалі не було такого поняття.
До посади керівниці секретаріату великої громадської організації, яка об’єднує студентів понад двохсот університетів та коледжів, Юля наполегливо йшла майже півтора року. І ось, коли дівчина дійшла до своєї мети, спіткалася з масованим булінгом від колег по організації з інших регіонів. А все тому, що на час призначення вона ще не була повнолітньою:
“Студенти великих університетів, таких як КНУ імені Шевченка, Києво-Могилянська академія, Національний авіаційний університет та навіть Херсонського державного університету почали цькувати за те, що мені 17 років”, - поділилася Юля.
Дівчину масово цькували в мережі, як на основній сторінці організації, так і в закритих групах та загальних приватних чатах:
“Писали коментарі, що організація загнеться, бо до влади прийшла “малолітка”. Мені було дуже неприємно, адже я з 15 років цілеспрямовано займалася громадською діяльністю, а коли отримала омріяну посаду, на мене полилося багато бруду”.
Навіть і вночі “сипалися” повідомлення єхидного характеру, поділилася Юля: “Студенти останніх курсів писали: “Ти спиш, а документи самі себе не зроблять”.
Зрештою, в ситуацію втрутилося керівництво організації, яке приймало рішення про її призначення, й публічно підтримали Юлю. А коментарі з цькуваннями на її адресу видаляли та блокували сторінки кривдників.
Своєю історією дівчина поділилася під час семінару “Протидія булінгу. Як зупинити дитяче цькування”, який провела юристка проєкту “Шерифи для нових громад” Олена Старюк для учасниць танцювальної студії Ілони Гвоздьової. Семінар відбувся у Залізному Порту, куди дівчата приїхали відпочивати в літній табір.
У Залізному Порту пройшов семінар з протидії булінгу для дівчат з танцювального комплексу Ілони Гвоздьової.
В Україні 67% дітей у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% стали жертвами цькування. Нікому не розповідали про випадки булінгу 48% дітей. Такі невтішні цифри оприлюднило ЮНІСЕФ. Тож в Україні є серйозна проблема з цькуванням серед дітей.
Проте не варто плутати булінг з конфліктними ситуаціями. До прикладу, якщо один або декілька однокласників регулярно насміхаються над дитиною, розповідають про неї іншим принизливі історії, забирають чи псують речі, штовхають, то це - булінг. Якщо двоє друзів посварилися й уже кілька днів не розмовляють, сидять окремо та обмінюються образами, то це конфлікт між дітьми. Учасниці семінару після розповіді юристки про відмінності булінгу від конфлікту самостійно відрізняли це під час веселої гри “Займи позицію”.
Учасниці семінару зіграли у гру, яка допомогла їм зрозуміти різницю між булінгом та конфліктом.
Також дівчата подивилися відео від американського коуча Брукса Гіббса, який переглянули вже понад 150 мільйонів людей по всьому світу. В ролику Брукс демонструє, як легко протидіяти образам булерів та позбутися статусу жертви. “Стався до ворогів як до друзів - і це змусить їх замовкнути”, - так коротко можна описати підхід, який пропонує Брукс.
Юні танцівниці приїхали командою у літній табір до Залізного Порту з Київської області.
Відповідальність за цькування
Наразі законодавство передбачає адміністративну відповідальність за цькування неповнолітньої дитини - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин. При повторному цькуванні протягом року або цькуванні групою осіб кривдники караються штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин. Штрафи передбачені навіть для вчителів, які приховали факти булінгу від правоохоронців. Їх розмір коливається від 850 до 1700 грн. А ще їм загрожують виправні роботи до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.
Протидія булінгу
Тому, якщо ви стали жертвою цькування або свідком булінгу іншої дитини - не ігноруйте проблему та одразу звертайтеся до поліції за номером “102”.
Також можна звернутися до національної дитячої “гарячої” лінії за психологічною та юридичною допомогою за номерами: 0 800 500 225 (безкоштовно). Або на короткий номер: 116 111 (безкоштовно). Лінія є анонімною та конфіденційною та працює у будні з 12:00 до 16:00.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Фото Анастасії Друсінової
-preview.webp)
