Як боротися зі свавіллям роботодавців

Як боротися зі свавіллям роботодавців

Чи доводилося вам  стикатися із роботодавцями, що не зважають на порядність і закони? Якщо ні, тоді - пощастило. А от херсонка Іванна (ім'я змінене), на жаль, зазнала такого досвіду. Її роботодавці  зухвало порушували умови трудового договору. Хоча на початку роботи Іванни у цій компанії ніщо не віщувало негараздів…

Жінка вже понад 16 років співпрацює з різними організаціями. За цей час набула значний досвід роботи з представниками ЛГБТ спільноти, ВІЛ-позитивними, ВІЛ-позитивними породіллями, ВІЛ-позитивними засудженими.

Іванна якраз закінчила працювати над черговим проєктом і шукала нову роботу. Саме тоді, знаючи про її неабиякий досвід, жінку запросили   експерткою до однієї фірми.

– Це була клієнт-сервісна організація. Я працювала спеціалістом моніторингу та оцінки. Ми співпрацювати з центральними районними лікарнями, пропонували їм тест-системи на ВІЛ/СНІД. На перших порах мені в око нічого підозрілого не впало. У моїй угоді було вказано, що я працюю 3 години на день, тобто неповну ставку. Але керівниця постійно підкидала мені й моїм колегам щоразу більше роботи та обов’язків. Я завзято все виконувала, адже переконана, що слід допомагати всім, хто цього потребує. Тому перші кілька місяців директорці вдавалося вмовляти мене працювати увесь робочий день, граючи на моєму почутті обов’язку, – пригадує активістка.

Зі слів Іванни, вона разом із колегами працювала тоді по всій Херсонській області. Жінка усвідомлювала: проєкт, який вона впроваджувала, тільки набирав оберти. «Запускати» роботу в районних лікарнях було складно.  Тому спочатку не дуже дивувалася, що обов'язків на практиці виявилося значно більше, ніж у теорії.

Окрім постійного збільшення навантаження під час роботи були й інші негаразди:

– Ми працювали без офісу, без техніки. Нам працедавець казала: «Почекайте, скоро буде офіс». Ми працювали, як кажуть, “з дому”, користуватися власною технікою. Їздили разом з менеджером проєкту, укладаючи угоди замість нашої керівниці, хоча це були її обов’язки. Через кілька місяців у нас дійсно з’явився офіс. Температура в ньому була +8. Ми всі по черзі хворіли, але все одно із застудою ходили на роботу. Ходили, бо вірили, що головне - працювати на результат. Робочий день наш тоді складав більше, ніж 9 годин. Працювали «за ідею, на голому ентузіазмі»,  – пояснює Іванна.

А коли, нарешті, робота була повністю налаштована і з організацією, яку представляла Іванна, почали співпрацювати медичні заклади по всій області, вимог до персоналу ставало все більше:

– Керівництво почало вимагати, щоб ми постійно перебували в офісі. Для чого? “На всяк випадок”. Це  були зовсім не  аргументовані вимоги. Тим більше, що я вже добре опанувала всі тонкощі своєї роботи й могла легко працювати з дому. Це була здебільшого робота з документами, телефонні дзвінки та координація по Херсонській області. Замість 3 годин на день я, як і раніше, вимушена була працювати 9 годин (включно з перервою на обід), а отримувала зарплатню як за 3 години. Несподівано дізналася, що за таку роботу в тій же організації, але в іншому місті, фахівці отримували набагато більше. Та й навантаження в  колег з інших міст було значно меншим. Наприклад, ми координували 19 об'єктів у Херсонській області, а в іншій області фахівці опікувалися шістьма точками, – нарікає жінка.

Настрій та мотивація працювати в Іванни поступово згасали. Атмосфера в офісі ставала нестерпнішою.

Я почала вимагати у роботодавців справедливого ставлення до підлеглих, я казала: “Або піднімайте зарплату, або я буду працювати так, як і прописано у договорі. Керівниця начебто погоджувалася з моїми аргументами, але все одно всілякими способами змушувала працювати понаднормово”.

Друзі порадили мені звернутися до громадської приймальні “Фонд милосердя та здоров'я”. Там мені надали юридичну консультацію. Я зрозуміла, як  можу захистити свої права. Інколи юристи координували мої дії в онлайн режимі, підказували мені, що робити та говорити.

Вочевидь, психічне виснаження Іванни вплинуло і на її фізичне здоров'я:

– Якось я відчула, що просто не можу змусити себе йти на роботу. Тіло відмовляється... Тоді мені “вліпили” багато прогулів за один день і хотіли звільнити. Організація, в якій я працювала, була структурним підрозділом київської компанії. Юристи порадили мені звернутися до головного офісу в Києві та розповісти про цю ситуацію. До того ж я мала  аудіозапис, на якому чутно, як директорка погрожувала налаштувати інші подібні організації проти мене, щоб я ніде більше не змогла знайти роботу. Завдяки моїй бездоганній репутації та цьому аудіозапису київські колеги мені повірили та підтримали. Після цього випадку мені підвищили зарплату, – пригадує жінка.

Але підвищення зарплатні припало на останній місяць роботи активістки.  Формально вона перемогла і відстояла своє право на гідну оплату праці, але керівництво не стало продовжувати з нею договір.

Іванна каже, що не жалкує. Зараз жінка успішно працює в іншій організації. Іванна додає:

– Не треба опускати руки, якщо  знаєте, що правда на вашому боці. Обов’язково знайдуться ті, хто вас підтримає у складній ситуації. У моєму випадку це виявились фахівці з громадської приймальні “Фонд милосердя та здоров’я”. Вони покроково розповідали мені, що робити в тій чи іншій ситуації  і які будуть наслідки моїх дій. І хоча вони мені надали лише юридичну допомогу, навіть цього було достатньо, аби я себе краще відчула психологічно, відчула що я не одна, відчула, що я сильна і доведу справу до кінця. Навіть моя мама мені казала “Доню, роби так, як каже керівництво, а то тебе виженуть, а зараз важко знайти роботу, будеш взагалі без грошей”. Так міркують люди так званої “старої генерації”. Але я так не можу. Ми ж тут начебто  громадянське суспільство будуємо і для нас самих і для наших нащадків врешті -решт, - підкреслює жінка.

P.S. За допомогою звертайтеся до юристів громадської приймальні при благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я». Вони допоможуть вам підготувати документи та проконсультують з питань захисту прав:

понеділок – з 9.00 до 16.00, з 16.00 до 17.00- видача документів;

вівторок – з 9.00 до 16.00, з 16.00 до 17.00 - видача документів.

Обідня перерва з 12.00 до 13.00

Попередній запис за телефоном: (066) 790 90 21, (0552) 49 60 03.

Поштова адреса приймальні: м. Херсон, вул. Бориса Мозолевського 2, оф. 19.

email: [email protected] 

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...