“Внесок у Всесвіт”. Як діти з аутизмом займаються гончарством у Херсоні

Точних даних про те, скільки дітей з розладами аутистичного спектру в Україні, немає. За інформацією Міністерства охорони здоров`я, у 2017 році було зареєстровано близько семи з половиною тисяч дітей з РАС. Але це лише верхівка айсберга. Цифри, які озвучують у ВООЗ, це підтверджують: приблизно кожен із 160 дітей у світі має такий діагноз.

Яким буде розвиток дітей з аутизмом, багато в чому залежить від наполегливості батьків та їхньої готовності виборювати право на освіту, гідний медичний догляд, суспільне життя та творчість. Саме у творчості дітям з аутизмом допомагає реалізуватися гончарка Тетяна Болгарова. Уже кілька років вона проводить майстер-класи, на яких можна створити не просто прикладну річ із глини, а справжній арт-об’єкт.  

“Чашки зроблять і без нас”

Тетяна Болгарова займається гончарством п'ять років. У 2014 році вони з сином виїхали з Криму. На базі туризму “Зелені хутори Таврії” жінка побачила за роботою гончара та вирішила змінити фах - у Криму Тетяна працювала програмісткою. Уже в Херсоні вона виграла кілька грантів на облаштування власної справи і тепер працює у своїй майстерні. Там і проводить заняття для дітей з аутизмом. 

Зараз у Тетяни троє учнів - Віка, Марійка та Яник. Заняття індивідуальні, аби кожен міг зануритись у процес. Майстриня порівнює роботу над глиною з медитацією та каже, що метою є не створення чогось практичного, як то тарілка чи кухоль. Так діти можуть творчо підійти до справи та розвинути дрібну моторику.

Так у майстерні Тетяни з’являються дитячі роботи: глиняні риби, квіти та навіть очі. 

“Глина найбільше сподобалася” 

Саме над глиняною композицією з очима працює один з учнів Тетяни - Яник. Його мама Тетяна Левандовська розповідає, що про можливість займатися з сином гончарством їй розповіла мама іншої учениці Тетяни Болгарової. Жінка мала переживання, що сину подібні уроки не припадуть до душі і він не захоче займатись, але Яника робота з глиною зацікавила.

Завдання на найближче заняття для Яника - розмалювати глиняні очі. До цього хлопчик створив кілька риб. Цю тематику запропонувала Тетяна Болгарова, а Яник з мамою підтримали, бо хлопчик любить мультик “Немо”. У майбутньому Тетяна Болгарова планує організувати виставку, де риби Яника стануть експонатами.

“Це дає їм упевненість, що вони щось можуть”

Періодично Яник відволікається від роботи, але обидві Тетяни повертають його увагу до процесу. Мама хлопчика каже,  якщо б робота з глиною йому не подобалася, то він навіть не зайшов би до гончарної майстерні. Учнів Тетяни Болгарової мотивують власні результати: коли діти бачать, що в них виходить, у них з’являється бажання працювати з глиною. В Яника є прогресс, його помічають обидві жінки. Хлопець більше хоче робити сам та іноді відмовляється від допомоги майстрині.

Чіткого графіка занять немає. Тетяна Болгарова намагається за можливості підлаштовуватися під потреби своїх учнів. Також вона думає над тим, щоб збільшити кількість учнів, але каже, що для цього їй потрібне більше приміщення та допомога іншої людини, а поки намагається приділяти максимум часу тим дітям, які вже у неї займаються.