Газеті "Вгору" - 14 років!

У жовтні далекого 2002 року вийшов перший випуск громадсько-політичного незалежного тижневика "Вгору".

За цей час ми випустили більше 700 номерів. 

Це число вражає, бо зробити 700 випусків газети “Вгору” – як прожити 700, а то й більше життів разом із тими людьми, про яких ми пишемо.

Бо в нашій команді немає байдужих. Бо ми створили “Вгору” не лише для того, щоб давати читачам правдиву інформацію, а й для того, щоб допомагати – людям, котрі потрапили в біду, нашій улюбленій Херсонщині, а також країні й народові, яким пишаємося.

Незважаючи на те, що наша країна переживає нині тривожні часи, ми почуваємося щасливими людьми. Ми відчуваємо це кожного разу, коли бачимо очі людей, котрим наші журналістські розслідування допомогли відстояти своє житло, свободу, справедливість. Ми відчуваємо це, коли виїздимо до прикордонників, у зону АТО, зустрічаємося з воїнами й потім розповідаємо про них на сторінках нашої газети, аби й наші читачі, як ми, відчули бойовий дух захисників і вірили: Україна – переможе!

Ми радіємо, коли нашими публікаціями можемо захистити права вимушених переселенців. А найбільше ми щасливі з того, що можемо писати правду, як ми її відчуваємо, бо ми не граємо в політичні ігри і не залежимо від настроїв чи вказівок будь-яких політиків, будь-яких чиновників.

Ми відчуваємо себе щасливими, коли проходимо повз Шахово-шашковий клуб, гуляємо в парку “Дубки”, купаємося на пляжі “Молодіжний”, або проводжаємо очима такі звичні для Херсона сині тролейбуси. Бо в тому, що сьогодні все це не зруйновано, не вкрадено, є і наш чималий журналістський внесок.

Ми радіємо, коли бачимо на вулицях міста хлопців і дівчат, які вирішили зламати стару систему і пішли до лав нової патрульної поліції. Ми також доклали до цього свої знання та натхнення. І в тому, що сьогодні зі стін у Херсоні зникли телефони наркоторговців, а самі вони опинилися за ґратами, є частка і нашої роботи.

Ми радіємо, що наші чудові Нижньодніпровські плавні, нарешті, мають статус Національного парку – колектив “Вгору” разом із десятками правозахисників та екологів послідовно боровся за це з 2002 року, відколи існує газета.  

Разом із патріотами Скадовська ми боролися за повернення дітям вкраденого чиновниками пляжу на березі Джарилгацької затоки й нині святкуємо спільну перемогу. Ми також пишаємося тим, що прокуратура, спираючись на наші журналістські розслідування, почала звільняти береги Дніпра та його протоки від незаконних забудовників І таких прикладів можна навести багато.

А найдужче ми пишаємося тим, що “Вгору” зібрала навколо себе найавторитетніших, найдієвіших громадських активістів Херсонщини, разом з якими ми провели не одну успішну кампанію на захист громадських інтересів. Ми вважаємо за честь, що серед наших друзів і авторів – Дементій Бєлий, Михайло Підгайний, Сергій Дяченко, Іван Шульга, Олександр Мошнягул, Анжела Слободян, Олена Микитась, Валентина Крицак, Галина Уманець, Еліко Маркелія, Римма Бараненко, Андрій Бейник, Лариса Польська, Лариса Оленковська, Анжела Литвиненко, Ольга Жукова, Олена Афанасьєва, Юлія Манукян, Ірина Єрьоменко, Володимир Макуха та багато інших чудових людей.

Ми переконані, що прийшли на цю планету для того, щоб зробити світ кращим. І ми щасливі тим, що маємо тисячі читачів, котрі поділяють наше прагнення і, як і ми, над усе цінують справедливість і свободу. І щономера їх стає все більше. Вітаємо, дорогі однодумці!

А ось так виглядала перша шпальта першого випуску газети "Вгору"

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини