Генічеська гімназія дивилася “Булера”

Вчилися протистояти цькуванню на прикладі героїв документальної стрічки “Булер”. Дев’ятикласники гімназії міста Генічеська дивилися та палко обговорювали реальні події сюжету*.

В останні роки тема булінгу (цькування) в Україні є особливо актуальною та масовою. І на це, як зазначила керівниця кіноклубу Docudays UA при Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я” Ілона Коротіцина, є об'єктивні причини. Адже, за даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% дітей - жертви цькування. Майже половина, 48% постраждалих дітей нікому не розповідали про знущання з них, а 44% школярів спостерігали за цькуванням, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе.

Роботи учнів генічеської гімназії в рамках кампанії “16 днів проти насильства”

Проблема поширена не лише в Україні, але у світі загалом. Зокрема, за статистикою, понад 13 мільйонів дітей Сполучених Штатів Америки стають жертвами цькування, що робить його найпоширенішою формою насильства.

Документальний фільм «Булер» режисера Лі Гірша розповідає історії двох американських підлітків та їхніх родин. Стрічка знята протягом одного навчального року, і показує сповнені болю, а часом і небезпеки, життя дітей, яких цькують однокласники й дорослі. Лі Гірш викриває проблему, що виходить за географічні, расові, етнічні та економічні межі.

Для лауреата премії «Еммі» (американська телевізійна нагорода, телевізійний аналог премії «Оскар») Лі Гірша фільм є особистим:

Наді мною знущалися в середніх класах та й більшу частину дитинства. Багато в чому цей досвід і боротьба допомогли сформувати моє бачення світу. Я хочу, щоб цей фільм допоміг побороти замовчування, сором’язливість та реакцію на зразок «це ж лише діти» та вплинув не лише на тих, хто пережив чи є жертвою булінгу, а, передусім, на тих, кому конче треба розвивати у собі почуття емпатії, - поділився в одному з інтерв’ю режисер.

Фільм доволі довгий (47 хвилин) й емоційно важкий.

На перегляд та обговорення фільму прийшло близько сорока учнів

Під час перегляду одна з дев’ятикласниць не витримала, вийшла з зали, ховаючи сльози. Але потім повернулася, додивилася до кінця, і разом з однолітками активно обговорювала враження від стрічки.

Підлітки ділилися думками про поведінку героїв фільму: школярів, їх батьків, педагогів та керівництва школи, розмірковували, як можна змінити ситуацію, та розповідали про власний досвід.

Треба віддати належне вчителям гімназії - учні приємно здивували своєю обізнаністю як розрізнити булінг від конфлікту, до кого можна і треба звертатися за допомогою, які санкції до кривдника чи його батьків передбачає законодавство.

Вправа-руханка “Займи позицію”: відповідаючи на запитання модераторки Ілони Коротиціної чи наведений нею приклад булінг, чи конфлікт, учасники займають відповідно ліву або праву частину зали й аргументують свій вибір

Майже на всі питання більшість учнів відповіли правильно. Лише єдиний приклад збентежив їх: “Дитина не включена до спільних чатів однокласників, хоча зовні стосунки видаються нормальними, над нею не насміхаються, її не ображають”.

Ілона Коротиціна пояснила, що це не булінг, і навіть не кібербулінг.

А потім запропонувала дев’ятикласникам додатково подивитися невеликий відеоролик, як протистояти цькуванню, й одразу спробувати теорію на практиці.

Ці вправи учням теж сподобалися, й в анонімних підсумкових анкетах майже всі відмітили, що інформація для них була дуже корисною.

Під час дискусії одна зі школярок поставила низку питань щодо сексуального насильства. Спочатку поцікавилася, чи взагалі включає в себе булінг поняття сексуального насильства. Далі, чи може дівчина, що одягла коротку спідницю бути провокаторкою для агресора, і чи є в тім її провина. Інші дівчата підтримали ці питання та поцікавилися, як можна захиститися від абьюзу, не лише вдома чи в школі, а й на вулиці, особливо у темний час доби. Важливо, що підлітки цікавляться, запитують, не соромляться та намагаються дізнатися більше з теми попередження сексуального насильства, адже ця тема в основному замовчується.

Результати анкетування також виявили низку факторів, на які дорослим слід звернути увагу: деякі діти почуваються у школі більш безпечно, ніж удома; і більшість дев’ятикласників вказали, що поліцейським треба частіше приходити до закладу та проводити профілактичні заходи на різні теми.

*Заходи організовано Кіноклубом медіопросвіти з прав людини Dokudays UA при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» спільно з проєктами «Шерифи для нових громад» та «Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини», що реалізують БО «Фонду милосердя та здоров’я та громадською організацією «Інформаційний та ресурсний центр «Правовий простір».

Публікація підготовлена в рамках проєкту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проєкт реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Фото Наталі Бімбірайте, Ірини Ухваріної

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини