Зеленушку (або рядовку зелену) наші грибники іноді називають останнім «привітом» осені, бо її сезон якраз починається з настанням холодів, а триває до самих заморозків, коли більшість грибів перестають рости.
Французи називають її канаркою (canari), поляки - зеленим гусаком (gąska zielonka), португальці - викиднем (miscaro), а у Німеччині - людиною на коні, жовтим лицарем чи зеленим компактом (grünling).
З 1994 року німецьким товариством мікології започаткована програма “Гриб року” (DGfM)*, і кожен рік вчені називають вид, який заслуговує на увагу.
Зеленушка стала символом у цьому році з двох причин.
Виявляється, у Німеччині цей грибок - під загрозою зникнення через інтенсивне землекористування, надмірне використання азотних та фосфорних добрив, транспорт, промисловість. “Жовтого лицаря” внесли до переліку видів, що особливо охороняються законом. І заборонили збирати у природі, пошкоджувати чи знищувати місце зростання.
Друга причина - випадки отруєнь.
Цей гриб довгий час вважався одним із найсмачніших їстівних видів (і в деяких путівниках так і залишається). Середньовічні французькі лицарі навіть оберігали його для себе, залишивши селянам скромний боровик.
Потім, до 2000 років, цей гриб вважався умовно-їстівним, тобто рекомендували вживати, лише ретельно відваривши у декількох водах. А тепер мікологи схиляються до того, що взагалі-то зеленушка - поганка.
Бо у 2001 році вже нараховували з десяток важких випадків рабдоміолізу (пошкодження скелетних м'язів), серцевої та гострої ниркової недостатності через саме вживання цього гриба. Однак дивувало, що в інших людей, які разом з постраждалими їли ту саму страву, отруєння не спостерігалося.
Вчені з’ясували: зеленушка містить такі ж токсини, що й мухомор. Щоправда, у незначній кількості. Й зазвичай невелика порція ніяк не позначається на самопочутті. Проте у зеленушок є ще одна дивна особливість - деякі з них, навіть зібрані на одній галявині, взагалі майже не містять отрути, а в інших вона - “зашкалює”. Чому так - невідомо.
Тож німецьке товариство мікологів закликає пересічних громадян не ризикувати, і не вживати навіть добре проварених “лицарів”, а колег - досліджувати загадки цього виду.
Довідкове. Першим у списку “Гриб року” став червоний підосиновик, як найпопулярніший їстівний гриб. Список складається вже майже з трьох десятків видів - їстівних, отруйних, рідкісних, незвичайних тощо.
Нещодавно, під час конференції, присвяченої сторіччю DGfM, члени товариства оголосили “Гриб 2022 року” - червоний мухомор.
Мухомор червоний – справжній космополіт: трапляється на всіх континентах, окрім Антарктиди. А в Німеччині він ще вважається символом щастя, і його яскравий капелюх прикрашає незліченні збірки оповідань, листівок та інших виробів.
*Мікологія - наука, яка досліджує гриби як особливу групу організмів, що становлять самостійне царство живої природи.