Які саме прогнози науковців щодо наслідків підриву Каховської ГЕС не справдилися

Від дня, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, пройшло сім тижнів. І тепер стає зрозумілим, що багато прогнозів науковців не справдилися.

Так стверджує і науковий співробітник нацпарку “Кам’янська Січ”, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев в ефірі Медіаплатформи “Вгору”.

Він розповідає, що думки науковців, і його в тому числі, в половині випадків не справдилися, тому що важливо перебувати на тій території.

Наприклад, була ідея, що дно Каховського водосховища вкриється товстим прошарком мулу, яке під палючим сонцем висихатиме і вітрами роздуватиметься. А вітер нестиме в населені пункти важкі метали, радіоактивні нукліди, які зберігалися на дні.

Також у науковців існувала думка, що ці мули швидко пересохнуть і не зможуть зарости рослинами, які є поруч.

За його словами, ще один прогноз не справдився: мало бути відслонення вапняків, гірських порід, які вкривали правий берег. Цього теж не відбулося, тому що вапняки були повністю перекриті багатометровими шарами мушель.

Четвертий помилковий прогноз: річкова вода максимально відійде лише на шість метрів.

Науковці вважали, за його словами, що буде величезний сморід. Насправді і цього не відбулося, тому що від спеки це все дуже швидко висохло. Зараз стоїть запах, як на Сиваші: легкий запах, трошки підгнилих водоростей, але не сморід, говорить професор.

Раніше Олександр Ходосовцев поділився думкою, що між двома варіантами — відновлювати ГЕС чи залишити Великий Луг— має бути “золота середина”.

Також науковець розповідав, що на територіях вище греблі Каховської ГЕС, можливо, буде більше проблем, ніж на територіях, які зазнали підтоплень внаслідок її підриву росіянами. Зокрема, це Національний природний парк “Кам'янська Січ” у Бериславському районі.