В’язня з Херсонщини незаконно вивезли до Росії, де він пережив побиття та голод

Під час повномасштабного вторгнення російські військові вивозили ув’язнених з Херсонщини до Криму, а потім — до колоній у Росії. Один із них — Дмитро Никифорук, родом з Івано-Франківщини. До війни він відбував покарання у туберкульозному таборі в селі Стара Збур’ївка Голопристанського району.

Про це він розповів проєкту Радіо Свобода “Новини Приазовʼя”.

“У колонії нас били дуже сильно — ставили на розтяжки, били дубинками. Я був повністю синій від грудей до колін, тиждень ходив кров’ю в туалет”, — розповів Никифорук.

Після втечі начальника колонії, який не захотів співпрацювати з окупантами, персонал почав працювати на росіян. Почалися знущання. Згодом військові РФ вивозили в’язнів із правобережної Херсонщини — щодня по 250 осіб. Через Крим засуджених доправляли до колоній у Краснодарському краї, Волгограді та інших регіонах.

“Нас завантажили в автозаки без будь-якого дозволу. Били дорогою, називали “нацистами”. Якщо хтось був із Західної України — ставлення було ще жорсткішим. Декому прострілювали ноги, били по голові”, — згадує він.

У російських колоніях українських ув’язнених тримали окремо, змушували працювати, наприклад, шити. Частині пропонували російське громадянство.

“Деякі люди вивезені з Херсонської області погоджувались, щоб їм було легше”, — каже Никифорук.

Після завершення строку ув’язнення його звинуватили в незаконному перетині кордону і перевезли до Центру тимчасового тримання іноземців. Там, за словами чоловіка, годували мінімально, не надавали медичної допомоги, за чотири місяці він схуд на 30 кілограмів.

У травні 2025 року, без попередження, його разом з іншими українцями перевезли до Москви, а згодом — до кордону з Білоруссю, де передали Україні.

“Під час етапування били, використовували електрошокери. Я отримав ударів десять за дорогу”, — розповів Дмитро.

Правозахисники повідомляють, що більшість депортованих в’язнів повертаються в Україну без документів і з серйозними захворюваннями. За словами юристки Ганни Скрипки з ГО “Захист в’язнів України”, 90% мали відкриту форму туберкульозу, багато хто не отримував АРТ-терапію (ред. антиретровірусна терапія).

“Ці люди були у Центрах тимчасового тримання як “порушники міграційного законодавства”. Але насправді їх туди депортували примусово. Медична допомога в таких закладах відсутня”, — зазначає Скрипка.

За словами Христини Захарової з фонду “Право на захист”, після повернення більшість не може довести свою особу. Через втрату документів людям доводиться проходити складні й тривалі процедури ідентифікації.

Колишні в’язні, депортовані з Херсонщини, офіційно не мають статусу полонених і не підпадають під державні соціальні гарантії. Проте вони можуть подавати заяви, щоб отримати статус особи, яка була позбавлена волі.

• Через російські катівні на Херсонщині пройшли сотні людей. Тільки у двох найвідоміших (ІТТ на вулиці Теплоенергетиків та у будівлі Головного управління Нацполіції в Херсонській області на Лютеранській, колишній Кірова) російські окупанти утримували понад 600 людей.
• За даними Національної поліції України, на деокупованих територіях Херсонської області виявлено 23 місця, де росіяни незаконно ув’язнювали та катували українських громадян.