Невідкладна боротьба з корупцією в Україні була однією з вимог до влади після Революції Гідності. Але за чотири роки якось не видно конкретних результатів, бажаний ефект від антикорупційної політики досі не настав. Натомість деякі експерти вже заявляють про її системне згортання та дискредитацію.
За даними міжнародних досліджень, за останні роки ситуація з корупцією в Україні катастрофічно погіршилася. Суми, які крутяться у викритих корупційних схемах на нижчому рівні (у Міграційній службі чи сервісних центрах МВС (колишні МРЕВ)), немалі. А що вже говорити про корупцію вищого польоту! А все тому, що нікого не саджають.
Як відомо, Китай має одне з найсуворіших антикорупційних законодавств. Покарання за хабарі – тюремне ув’язнення або смертна кара. Масштабність покарання корупціонерів у Піднебесній справді вражає. За останні роки позбавили життя понад десять тисяч китайських чиновників, сотні тисяч загриміли до в’язниці. Терміни немалі – від 10 до 20 років Під роздачу потрапляють всі – від екс-міністрів до дрібних посадовців.
Тут також діє масова програма відучування чиновників і громадян брати й давати хабарі – їм організовують відвідування тюрем, де відбувають покарання хабарники, дітям зі шкільної парти розповідають про шкоду злодійства.
Загалом є 13 країн, де за корупцію передбачена смертна кара.
У Сінгапурі запроваджено поняття «презумпція корумпованості», згідно з яким чиновник, підозрюваний у хабарництві, вважається винним, доки не доведе протилежне. Як наслідок такої жорсткої антикорупційної політики – Сінгапур належить до держав з найнижчим рівнем корупції.
Дуже жорстко ставляться до хабарництва на Близькому Сході. У країнах, де діють норми шаріату, корупцію прирівняно до крадіжок. Карають за злочин відповідно до Корану: для прикладу, в Саудівській Аравії і Об’єднаних Арабських Еміратах спійманим на хабарі чиновникам відрубують руку.
В Іраку є 48 кримінальних і релігійних злочинів, за які передбачена страта, в тому числі за корупцію. Виконання смертної кари відбувається через розстріл або повішання.
У Таїланді, згідно з поправкою до закону про корупцію, передбачена смертна кара за корупцію в особливо великому розмірі як для громадян цієї держави, так і для іноземців.
Суд в Сеулі засудив колишнього президента Південної Кореї Пак Кин Хе до 24 років ув’язнення у справі про корупцію. Пак Кин Хе звинувачували у 18 епізодах корупції, хабарництва, зловживання повноваженнями і розголошенні державної таємниці.
Звинувачення просило суд засудити колишнього президента до 30 років ув’язнення. Щоправда, Пак Кин Хе вину не визнала.
Колишній президент Франції Ніколя Саркозі постане перед судом за звинуваченнями в корупції і зловживанні впливом. Перед судом мають постати також адвокат Саркозі і суддя, який вийшов на пенсію. Саркозі звинувачують у тому, що він намагався незаконно отримати від судді інформацію про розслідування щодо можливих порушень під час залучення фінансування його передвиборчої кампанії 2007 року.
Раніше екс-президенту Франції висунули звинувачення в незаконному фінансуванні його президентської кампанії 2007 року, пасивній корупції і отриманні грошей від покійного нині лівійського лідера Муаммара Каддафі.
У 2017 році суд визнав колишнього президента Бразилії Луїса Інасіу Лулу да Сілву винним у корупції і засудив його до 9,5 років ув’язнення.
Екс-президента і його дружину звинувачували в тому, що вони не задекларували розкішний пентхаус в курортному місті Гуаружа і незаконно отримали 747,8 тис. доларів від будівельної компанії OAS в обмін на сприяння в отриманні контрактів з державною компанією Petrobras. Попередньо його змістили з президентського крісла за порушення бюджетного законодавства.
У 2016 році сенат Бразилії проголосував за імпічмент президента Ділми Русеф через звинувачення у махінаціях зі статтями бюджету заради політичної вигоди. Русеф усунули з посади після звинувачень у приховуванні реального дефіциту бюджету країни під час її виборчої кампанії в 2014 році. Одночасно з цим з 2014 року в Бразилії відбулося розслідування корупційних схем в контрольованій державою компанії Petrobras.
В Україні гучні затримання, обшуки, демонстрація великих грошей і цінностей, знайдених у підозрюваних хабарників, завершуються нічим. Українці пам’ятають полювання на «велику рибу», яке оголосив Генпрокурор Юрій Луценко після Євромайдану. Але ж вимагають не показових затримань, а жорсткого покарання для здирників та крадіїв бюджетних грошей. Результатами боротьби з корупцією мали би бути обвинувальні вироки та конфіскація майна, а не присуджені «смішні» штрафи чи втеча високопоставлених корупціонерів за кордон.
Експерти Ради Європи теж вважають, що в Україні має проводитися більше розслідувань і ухвалюватися більше вироків у «справах, які стосуються корупції на високому рівні та розкрадання державного майна і активів не лише особами, пов’язаними з колишнім режимом, але також з чинними урядовцями та їхніми партнерами». Про це йдеться у їх нещодавно оприлюдненому звіті щодо України.
Створено чимало «антикорупційних органів» не для того, щоб вони лише конфліктували між собою, а й діяли. Водночас чиновники різного рангу продовжують декларувати статки, явно не співмірні із доходами, про що чимало публікацій у ЗМІ. А кого посадили до в’язниці за незаконне збагачення?! Таких осіб в Україні не розстрілюють і не саджають, а призначають на нові посади й просувають…