Хто вилучатиме і розподілятиме органи.
"На кожному етапі задіяно різних спеціалістів, — розповідає в коментарі газеті Експрес Юрій Андреєв, голова ГО "Національний рух "За трансплантацію". — Пару "донор — реципієнт" шукає трансплант-координатор, перевіряючи в єдиній системі, чи залишила людина за життя заяву про згоду чи незгоду бути донором. Електронна система добирає пару за чіткими показниками: імунологічна сумісність пари "донор — реципієнт", статус екстреності трансплантації (за медичними показами, дитячий вік), наближеність донора та потенційного реципієнта, антропометричні дані. Трансплант-координатор лише має зв’язати дві лікарні, продумати логістику доставляння органа.
Враховуючи те, що за кожен етап у трансплантації відповідають різні люди, ризик зловживань, на мою думку, мінімізовано. До прикладу, анестезіолог не має жодної вигоди в тому, щоб прискорити смерть людини в реанімації, бо не він вирішує, чи стане хворий донором, кому пересадять донорський орган та хто його буде пересаджувати. Так само і трансплантологи, які виконують останню функцію — замінюють хворий орган на донорський, не знають навіть, як звати донора".