26 вересня 1887 року було запатентовано грамофон. Розробником технологічної новинки був Еміль Берлінер.
Народився майбутній винахідник 20 травня 1851 року у Ганновері (Німеччина) в сім'ї торговців. Батьки воліли, аби син продовжив їх справу, але Еміль з дитинства захоплювався технікою й новаторськими ідеями.
У 1870 Берлінер емігрував до США, де посилено вивчав фізику, відтак йому вдалось вдосконалити передавач звуку, мова про створення вугільного мікрофону для телефонного зв'язку. Згодом перебрався до Бостона, де почав працювати спеціалістом з телефонної техніки у великій компанії, яка купувала його патенти. А ще пізніше, здобувши авторитет, переїхав до Вашингтона, аби займатись дослідженнями й розробкою винаходів.
Відтак у 1886 році, коли актуальним став запис звуків, Еміль Берлінер почав експериментувати в цій сфері й через рік запатентував грамофон. В основі новації став фонограф Томаса Едісона. Новий же прилад дозволив покращити якість звуку й підвищити його гучність.
А головне, новинка відтворювала звуки завдяки ебонітовим дискам і голці. При обертанні диска за допомогою годинникового механізму голка рухалась по спіральній канавці диску, викликаючи відповідні коливання вібруючої платівки. Завдяки цьому весь комплекс записаних звуків вдалось відтворювати дуже точно.
Упродовж кількох років винахідник займався рекламою свого творіння, пропонуючи його різним фірмам, в тому числі й тим, що займались виготовленням іграшок. Зрештою, йому вдалось переконати спонсорів у перспективності нового пристрою, завдяки чому в 1895 році було створено компанію "Берлінер Грамофон".
То була перша компанія, що займалась виробництвом і продажем грамофонних платівок. Два роки по тому Берлінер відкрив філію у Великобоританії, тепер це "Gramophone Company" - одна з найбільших компаній у світі зі звукозапису. А ще через рік було відкрито філію в Німеччині.
Так на початку минулого століття виготовлення платівок для прослуховування музики стало окремою галуззю.