Кожен рік у третій четвер травня у світі відзначається День вишиванки - свято, присвячене традиційному українському одягу.
Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже в стародавньому одязі, як вважають деякі експерти, закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.
Основними рисами традиційної української сорочки є білий колір, розріз пазухи посередині, крій «до уставки», вишивка. Різниця між сорочками різних суспільних станів була не в крою, а в матеріалі та оздобленні. Так сорочки виготовляли з лляного полотна, плоскінного або матірки. Вищі стани суспільства (шляхта та козаки) шили сорочки також з кисеї (серпанку) або шовку.
Першим українським телеведучим, який провів новини у вишиванці, став Андрій Шевченко: 21 листопада 2004 в ефірі «5 каналу» він відкрив телемарафон «Ніч виборів» у вишиванці з косівським орнаментом у жовтогарячих та салатових тонах.
28 жовтня 2015 на фасаді 18-поверхового житлового будинку № 36-Б на бульварі Лесі Українки в Києві австралійський художник Гвідо ван Хелтен завершив 12-денну роботу по малюванню велетенського муралу - дівчини у вишиванці. Мурал сягає завдовжки 43 метри. Це найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі.