Реформа стипендій у вишах: кому, як і за що?

Стипендіальна реформа вже спричинила чимало галасу в університетській спільноті й спричинить ще більше в кінці місяця, коли більша частина студентів не знайде на картці стипендію, хоча за старими правилами мала б її отримати.

Про особливості стипендіального забезпечення по-новому порталу «Українська правда. Життя» розповідає представник органів студентського самоврядування КПІ Олександр Рак.

Одразу зазначу, що мова ведеться про студентів, що навчаються за державним замовленням. Так звані «контрактники» не мають права отримувати стипендію від держави.

За старими правилами достатньо було мати середній бал 4.0, щоб отримати звичайну стипендію, і 5.0 – для підвищеної. Деякі виші при цьому навіть не враховували недиференційовані заліки.

Нові правила дещо складніші і багатьом видаються дискримінаційними.

По-перше, вводиться рейтингування і лише 40-45% (конкретний відсоток затверджується вишем) студентів-бюджетників будуть отримувати стипендію. Нагадаю, що заступник міністра фінансів раніше казав, що стипендію отримують 75% студентів бюджетників.

По-друге, підвищену стипендію буде отримувати лише певний відсоток студентів на розсуд навчального закладу.

У КПІ, наприклад, це 5% від загальних 40%, тобто 2% від загальної кількості студентів-бюджетників. Округлення в обох випадках проводиться у бік зменшення.

Ці рамки породжують випадки, коли підвищену стипендію не буде отримувати ніхто (якщо спеціальність менша за 50 чоловік, наприклад), або що стипендію на деяких спеціальностях можуть не отримувати навіть відмінники за п’ятибальною шкалою.

Для роздумів: за інформацією від першого заступника міністра Володимира Ковтунця, у КНУ ім. Шевченка на механіко-математичному факультеті за старими правилами стипендію отримували близько 45% студентів, тоді як на факультеті філології – 90%.

Третє нововедення – збільшено розмір академічної стипендії з 825 гривень до 1100 гривень. Для деяких спеціальностей до 1400 гривень.

Четверте нововведення – рейтинговий бал студента може складатись не тільки з академічної складової. До 10% рейтингового балу відводиться на науку, мистецтво, спорт і громадську діяльність, згідно рішення Вченої ради вишу.

Насправді наявність додаткових балів за мистецтво, спорт і громадську активність дещо суперечить внесеним змінам до закону «Про вищу освіту», де сказано, що «Академічні стипендії призначаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України».

П’яте – стипендіальна комісія стала органом, що має право вирішувати конфліктні питання і вирішувати, кому і за що надавати неакадемічні 10% рейтингового балу. З метою уникнення зловживань з боку адміністрації комісія має складатись не менше ніж на половину з представників студентів.

В цілому нові умови мають створити більш жорстку конкуренцію між студентами і прибрати гарантований бал для отримання стипендії. Але є доволі неоднозначним введення у дію нових правил вже під час складання сесії.

З можливих порушень прав студента, що можуть бути на даному етапі:

• неправильно порахований рейтинговий бал;
• нарахування додаткових балів іншим студентам за чисто номінальну громадську активність.

Від сьогодні варто забути, що якийсь певний бал гарантує стипендію. В окремих випадках може статись так, що навіть максимальний бал за академічну складову не буде гарантувати отримання стипендії.

Крім того, є категорія соціальних стипендій, що будуть виплачені певним категоріям через їх соціальний стан. За останніми змінами їх побільшало: до сиріт, дітей шахтерів та малозабезпечених сімей додали учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб та інвалідів I-III груп.

При цьому реальної реформи у цьому секторі не відбулось – за логікою представників Мінфіну соціальні стипендії мали б отримувати дійсно ті, хто цього потребує за доходом, але категорія малозабезпечених сімей надто вузька через малий коефіцієнт забезпеченості прожиткового мінімуму для дорослих (він складає 21%).

Якщо детальніше, то гарантований державою прожитковий мінімум на сім’ю з 2 батьків і непрацюючого студента складає близько 2000 тисяч гривень. При тому, що реальний прожитковий мінімум (як сума прожиткових мінімумів цих осіб) складає приблизно 4800 грн.

До того ж була скасована практика виплати матеріальної допомоги і премій із стипендіального фонду. Матдопомоги виплачували студентам, що опинились в скрутному матеріальному становищі через втрату батьків, хворобу тощо, а премії (зазначу із власного досвіду, – авт.) виплачували представникам органів студентського самоврядування.

Якщо в цілому подивитись на зміни у системі виплати стипендій, то:

• загальну кількість стипендіатів було суттєво зменшено;
• життя менш забезпеченим верствам населення навряд чи полегшено;
• конкуренцію за академічні стипендії – збільшено;
• прозорості нарахування стипендій – не досягнуто, навпаки – попередня система була більш прозорою;
• виплата матеріальних допомог і премій із стипендіального фонду скасована.