Реформа децентралізації, яка на початку здавалася українцям найбільш незрозумілою та навіть загрозливою, стала однією із самих успішних із втілюваних в нашій державі. В окремих питаннях ця реформа стала спільною справою з різними країнами Європи, чий досвід для нас наскільки новий, настільки ж неоцінений.
Вчора в Парижі відбулися зустрічі за участю України в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка є нашим партнером у питанні реформи децентралізації. Про те, як оцінюють у Європі реформу децентралізації, які країни і по яким питанням залучені до цього процесу, про співробітництво з Францією у питання підготовки держслубовців за підсумками візиту до Парижа розповів Укрінформу віце-прем'єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
- Пане віце-прем’єре, вчора завершився Ваш візит до Франції, під час якого брали участь у низці заходів Організації економічного співробітництва та розвитку, зокрема обговорили звіт щодо багаторівневого управління та децентралізації в Україні, поточні реформи, а саме зміни у сферах енергоефективності та децентралізації. Яке значення має співробітництво з ОЕСР нині? Чим важливі були вчорашні зустрічі в рамках ОЕСР?
- В першу чергу хочу наголосити, що ми маємо постійне співробітництво з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з точки зору того, щоб отримувати від них рекомендації і моніторінгову оцінку по питанню проведення реформ і не тільки децентралізації, а й інших реформ, зокрема державного управління, енергоефективності та інших напрямках. Вчора проходила презентація саме у ОЕСР в напрямку впровадження реформи децентралізації, оцінки її проведення і надання додаткових рекомендацій. Говорили й про те, що саме потрібно зробити, щоби реформу децентралізації створити якісним інструментом для регіонального розвитку. Економічне співробітництво в рамках європейських країн важливе в тому, щоби побудувати систему відносин не тільки в розрізі економіки країн, а й в розрізі територіальних громад. Окрім презентації ОЕСР, відбувся семінар де йшлося про впровадження цієї реформи, про її успіхи, була наша доповідь про наступні кроки, які ми передбачаємо в реформах.
- Як в ОЕСР оцінила результати реформи децентралізації в Україні? Які подальші рекомендації було отримано?
- По-перше, ми маємо висновки презентації з впровадження і успішності реформи, чому — тому що вважається, що сьогодні для Європейського союзу приклад України саме у проведенні реформи децентралізації є гарним прикладом успіху. Дуже багато країн залучено до цього процесу, тому що безпосередньо зі Швецією ми співпрацюємо з напрямку адміністративних послуг, з Естонією - з приводу електронного врядування, з Францію - з впровадження системи державної служби і підготовки кадрів, з Європейським союзом - з впровадження проекту, в рамках якого відкрито 25 регіональних офісів і крім підтримки реформи децентралізації здійснюється окремий моніторинг для Європейського союзу. Також Німеччина, яка залучена до підтримки енергоефективності громад. Також Данія і Словаччина, які залучені до напрямку муніципальних енергоефективних проектів. Тому сьогодні це не просто оцінка ОЕСР, це практична оцінка співробітництва європейських країн, а також Сполучених Штатів, Канади, Японії, які долучаються до реформи децентралізації в Україні, оцінка їхньої співпраці з нами. І для нас це дуже важливо, що вже не відчувається, що ця реформа є тільки справою України. Відчувається, що це є спільна робота і спільний успіх, сприймається як спільний результат співробітництва країн, які залучені до цього процесу.
- Ви зауважили про співробітництво з Францією, що стосується впровадження системи державної служби і підготовки кадрів. У Парижі Ви зустрічалися з Директором Національної школи адміністрації (Ecole Nationale d’Administration (ENA). Чи було досягнуто конкретних домовленостей? Які основні напрямки співпраці Ви бачите у майбутньому?
- Ми маємо сьогодні величезну потребу в кадровому ресурсі. Державна служба, закон про реформування якої вступив в дію в минулому році, в першу чергу запроваджує конкурсну відбір на державну службу, вимоги до компетенції, також можливість підготовки та переатестації державних службовців. Але наявність цього кадрового ресурсу, нажаль, невелика і тому можливість підготовки й підготовка кадрового резерву є головним питанням.
Франція, на сьогоднішній день має один із таких великих інститутів як ENA, які готують саме державних службовців категорії А і А+. Так, це саме та категорія, яка готує менеджерів для співпраці територіальних органів влади, органів місцевого самоврядування та їхньої координації. Методика, технології підготовки цих фахівців, які можуть бути використані не тільки для підготовки державних службовців, а й для службовців органів місцевого самоврядування. Це і було темою нашої розмови. Також йшлося про можливості співпраці між Україною і Францію, безпосередньо зі школою ENA.
Ви знаєте, що ми йдемо по реформи децентралізації і підготовки кадрів не тільки в розрізі державних службовців, а й можливості підготовки префектів. Тому от зараз практично хочемо створити модель, яка дасть можливість залучити найкращий французький досвід, оскеільки загальна концепція реформування системи державних службовців є довготривалою, а нам потрібно просто визначити конкретні пункти, які потрібно зробити разом, щоб швидко просунутися в цьому напрямку.
- Зараз часто лунає така думка, що Захід, зокрема країни-члени Євросоюзу втомилися від України, від українського питання. Яке Ваше враження з цього приводу?
- Ви знаєте, от саме вчора два заходи: і конференція, і семінар показали величезний інтерес і учасників ОЕСР, і європейських країн до реформ в Україні. Перш за все, хочу ще нагадати, що саме за останні два роки, маючи успішну реалізацію реформи децентралізації, початок реформи державного управління, проведення в цьому році пенсійної, освітньої реформ; і прийняття законів по медичні реформі і саме головне - проведення судової реформи. Звичайно ж, антикорупційна реформа. І, до речі, вона дуже тут обговорюється. Суть питання, в тому що не потрібно зупинятися, а продовжувати антикорупційну реформу. Тому величезний інтерес з різних країн до України говорить не те, що про відсутність інтересу або, так би мовити, незацікавленості, а говорить про те, що країни, які дуже довгий час працюють з Україною, кожен в своєму окремому напрямку або спільно, або по окремій реформі, сьогодні хочуть також мати й участь в частині успішності цих реформ. Саме конференція, яка вчора проходила, і семінар, показали дуже і дуже великий інтерес наших країн-партнерів до стану проведення реформ в Україні.