Підозри без доказів, або Хто випалює плавні Херсонщини

Минулими вихідними знову на великій площі палали плавні у передмісті Херсона. Зокрема у селищі Приозерне вогонь майже дістався до людських осель.

Чому вже котру весну поспіль на Херсонщині не вщухають пожежі очерету, хто до них причетний та чи можливо вирішити цю проблему з’ясовувала Тетяна Назаренко. 

Сполохані полум’ям птахи, обурені місцеві жителі та величезний стовп вогню, що підійшов майже впритул до людських помешкань – у неділю ввечері горіли плавні у селищі Приозерне, що в передмісті Херсона. Люди кажуть, тут палає щороку, і вони знають паліїв, але довести їх причетність не можуть. 

Ірина та Володимир, жителі с. Приозерне, м. Херсон: 

Аби хоч якось захистити свої садиби, люди самостійно прокопали канави вздовж озера, на березі якого вони мешкають. Але цього разу вогонь майже подолав цю перешкоду, охопивши дерева на межі. Добре, що на місці події були рятувальники, готові будь-якої миті захистити від вогню житло. А от гасити самі плавні, кажуть, проблематично. Полум’я з шаленою швидкістю розповсюджується сухостоєм на величезні площі, особливо у вітряну погоду. 

У ці дні рятувальникам доводиться близько 10 разів на добу виїжджати на гасіння пожеж очерету та сухої трави. 

Як повідомила начальник сектору зв'язків із ЗМІ ГУ ДСНС України у Херсонській області Квіта Заобурна, з початку року у відомстві зареєстровано 150 таких випадків. Площа згарищ на сьогодні складає близько 55 га. Часто рятувальники фіксують по кілька джерел займань одночасно на одній ділянці. А це може свідчити про навмисні підпали. 

Разом з плавнями вогонь знищує все живе: птахів, що якраз гніздяться о цій порі, зайців, лисиць, їжаків та інших тварин, для яких ці плавні є домівкою. 

Обурення місцевих жителів поділяє кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Чорноморського біосферного заповідника, офіційний консультант НПП «Нижньодніпровський» Зоя Селюніна. За її словами, особливо небезпечним для тваринного світу є те, що плавні горять саме у весняний час, коли птахи будують свої гнізда, розмножуються ссавці. Ці пожежі мають катастрофічні наслідки для усього живого, особливо, коли вони виникають на природоохоронних територіях і у заповідних зонах природоохоронних територій. 

«Пожежі знищують ікру, яку риби відкладають на водну рослинність, горять тварини, - говорить Зоя Володимирівна, - Неодноразово ми знаходили обгорілих дитинчат крупних ссавців, наприклад, диких свиней, косуль, тощо. Страждають і дрібні ссавці, зокрема ті, які занесені до Червоної книги. Наприклад, землерийки, кутори, миші-крихітки. Птахи, які гніздяться в очеретяних заростях, втрачають свої гнізда, які вже підготували для виведення пташенят». 

До того ж, старша наукова співробітниця Чорноморського біосферного заповідника розповіла, що через ранню весну вже з’явився молодняк диких кабанів, які зазвичай народжуються у квітні. Всі вони зараз опинилися під загрозою знищення, оскільки самки тікають від вогню, залишаючи дитинчат напризволяще. 

Головне управління Нацполіції у Херсонській області розглядає дві версії щодо пожеж у плавнях. 

Перша пов’язана з людською діяльністю, зокрема власників дач, та приватних будинків які, не дотримуючись вимог пожежної безпеки, спалюють сміття зі своїх ділянок поблизу очерету. Друга версія – навмисні підпали. Щодо умисних дій, поліція торік відкрила лише три провадження. Винних досі не знайшли. 

З початку нинішнього року за фактами підпалів очерету відкрито чотири кримінальні справи. Всі пожежі сталися в околицях Херсона. Як повідомили у відомстві, зараз проводяться опитування усіх можливих свідків, зокрема дачників та рибалок, аби вийти на слід паліїв. Проте правоохоронці зізнаються, що зробити це не легко.    

За словами заступника начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області Миколи Вербицького, для вчасного та швидкого реагування на випадки підпалів екосистем, визначення місць пожеж і передачі оперативної інформації, поліція постійно взаємодіє зі службою з надзвичайних ситуацій, рибоохоронним патрулем та Національним парком "Нижньодніпровський". Однак навіть спільними зусиллями цих відомств дуже складно встановити особи зловмисників та затримати їх. Адже на місці злочину схопити їх за руку практично неможливо. Це обумовлено віддаленим розташуванням осередків підпалу та, у більшості випадків, неможливістю дістатися туди автотранспортом. З часу займання, виявлення осередку вогню, надходження повідомлення і транспортування на місце на човнах поліції та рятувальників минає багато часу і у зловмисників є можливість втекти. 

Тим часом зараз, під час нерестової кампанії, ринки Херсонщини заповнені браконьєрською рибою, яка продається прямо «з підлоги», без документів про купівлю товару в рибних господарствах, дозволів на торгівлю та довідок щодо якості товару. Співробітники поліції регулярно виявляють такі випадки під час відповідних рейдів. Рибу вилучають, а на продавців складають адміністративні протоколи. 

Паралельно правоохоронці з’ясовують інформацію щодо причетності цих громадян та інших осіб до браконьєрської діяльності, зокрема і до підпалів плавнів. Проте поки що таких зловмисників не виявлено. 

Тому ГУ Нацполіції у Херсонській області звертається за допомогою до усіх небайдужих громадян. Навіть якщо є непідтверджені факти чи підозри щодо конкретних осіб, причетних до підпалів, людей закликають звертатися до правоохоронних органів.  Інформаторам гарантують анонімність.