Освітянка з Херсонщини розповіла, як її затримували та переслідували за відмову працювати за російськими програмами

На окупованих територіях освітяни, які не погоджуються викладати за програмою РФ опиняються під підозрою. Тих, хто зберігає проукраїнські погляди, змушують мовчати. А ті, хто продовжує вчити дітей українською, ризикують опинитися в ув’язненні або втратити дім.

Про це йдеться у матеріалі Української правди.

Марія з Херсонської області провела в окупації вісім місяців, після чого виїхала за кордон. Ім’я змінене на її прохання. Вона знову навчає українських дітей онлайн – частина учнів живе в Україні, частина за кордоном, частина в окупації. Тим, хто живе під окупацією, вона постійно повторює: нікому не кажіть, що навчаєтесь в українській школі.

Марія згадує спокійне життя до війни, свою школу та клас. У її місті, окупованому з лютого 2022 року, населення зменшилося втричі, підприємствам бракує працівників, а жодна школа чи дитсадок фізично не працюють.

На онлайн заняттях вона нагадує дітям ховатися під час небезпеки – дехто вже не реагує на обстріли. А сама досі затуляє вуха, коли чує гул літака, хоч живе в безпечній європейській країні вже понад два роки.

У вересні 2022 року до її квартири увірвалися семеро озброєних російських військових. Вони під прицілом автоматів вивели Марію з дому.

«Я не вважала себе в зоні ризику. Я ж не директор, не завуч – звичайна вчителька», — згадує вона.

До цього її вже вигнали зі школи за відмову працювати за російською програмою. Вона забрала з класу все з українською символікою, бо нова завучка попередила: усе, що залишиться, знищать. Марія розуміє: якби ці речі знайшли росіяни – це була б пряма дорога «на підвал».

Після затримання її відвезли до будівлі, де раніше видавали українські паспорти, а під час окупації там катували людей. Марія провела там майже тиждень.

«Фото – профіль, анфас, відбитки пальців. Годували раз чи двічі на день. Я чула, як у підвалі говорили затримані чоловіки. Бачила директора школи», – розповідає Марія.

На допиті її запитували, чи працює вона онлайн за українською програмою, і вимагали перейти на російські методички. Попередили: якщо й надалі дотримуватиметься своїх переконань – має виїхати.

Правовий аналітик The Reckoning Project Карім Асфарі нагадує, що вчителі мають право на трудову безпеку, захист від примусу та свободу викладання. Але в окупації замість цього Марія отримала ув’язнення та наказ покинути місто.

Вона вийшла з незаконного ув’язнення хворою, але вважає, що їй пощастило.

«Мої телефони, що під диваном, з підписками на українські новини, не знайшли. Інакше не впевнена, що лишилася б живою», – додає жінка.

Згодом вона виїхала, бо не могла працювати за російськими програмами.

Марія каже, що досі читає новини про смерть і поранення, згадує свого учня на фронті, родичів в окупації та зниклого племінника, якого потім знайшли в ув’язненні в Росії.

• В ефірі “Вгору” заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов повідомив, що російські окупанти виділяють великі ресурси на роботу з підлітками. Один із напрямків – це “військово-патріотичне виховання” у центрах "Юнармії".  Ініціатива Hala Systems, що фінансується Канадою та допомагає викрити примусову індоктринацію та мілітаризацію українських дітей Росією, виявила 136 російських таборів, де їх утримують.
• Політолог Дементій Білий вважає, що дії російських пропагандистів на окупованих територіях можна прирівняти до воєнних злочинів, бо так вони перетворюють українських дітей на ворогів своєї рідної країни. Він констатує, що російська держава працює системно, глобально – як на своїх територіях, так і на окупованих.
  
•  17-річна дівчина з Херсонщини розповіла, що влітку 2024 року обманом відвезли у військовий табір на території РФ. У закладі їй говорили, що із сертифікатом про проходження навчання її візьмуть до російської армії. У таборі дітей навчали копати окопи та облаштовувати їх мінами-пастками й розтяжками, заряджати кулемети, проводити медичну евакуацію поранених.