Головний сержант 223-го батальйону 126-ї бригади з позивним “Птаха” спочатку близько 5 місяців разом з іншими військовими тримав оборону на Миколаївському напрямку. Після звільнення правобережжя Херсонщини його батальйон один із перших висадився в районі Кринків.
За словами військового було багато втрат серед особового складу.
“Я виходив із хлопцями на Кринки. Це найскладніший момент, що був у мене в житті. Тоді потрапили під масивний обстріл. Він тривав близько 2,5 годин”, – згадує “Птах”.
Також він зазначив, що евакуація була важка та довга. Зараз військовий виконує бойові завдання біля Часового Яру Донецької області.
У цивільному житті “Птаха” був приватним підприємцем, займався ремонтом квартир. Коли почалася повномасштабне вторгнення Росії відправив дружину з маленькою дитиною за кордон і вступив до лав ЗСУ.
Військові 503 окремого батальйону морської піхоти ЗСУ розповіли, що створення плацдармів на лівобережжі Херсонщини – це найскладніша операція за історію російсько-української війни. Тому що є водна перешкода.
В інтерв'ю LB.ua два командири зазначили, що зберігати плацдарм у селі Кринки на лівобережжі Херсонщини українським військовим складно, адже там ніде ховатися. Допомагають дрони різних типів та артилерійський вогонь з правобережжя. Але суттєво розширити плацдарм майже нереально, бо неможливо перекинути бронетехніку.
4 травня у “сіру зону” потрапила одна з ділянок Кринків поблизу річки Конка (Козачелагерська Конка), яка ще 3 травня була під контролем російських військових.
25 квітня аналітики Інституту вивчення війни, посилаючись на геолокаційні кадри, повідомили, що в результаті позиційних боїв українські війська просунулися на півночі села Кринки на лівобережжі Херсонщини.
BILD писав, що плацдарм у Кринках на лівобережжі Херсонщини став однією з найбільших пасток для збройних сил РФ за всю війну.Від жовтня в американському Інституті вивчення війни фіксують успіхи ЗСУ на лівобережжі, зокрема, поблизу Кринків.