Фото для матеріалу надала голова громадської організації "Центр культурного розвитку “Тотем” Олена Афанасьєва
На Херсонщині створили книгу “20 речей з Херсона”, у ній зібрані перші 20 історій та артефактів про мирний спротив російській окупації.
Про книгу у коментарі “Вгору” розповіла голова громадської організації "Центр культурного розвитку “Тотем” Олена Афанасьєва. За її словами, книга задумувалась як інструмент, який допоможе іноземним партнерам зрозуміти, що таке Херсон, які вони – херсонці, і що означало бути херсонцем і українцем в окупації. Один із перших примірників книги отримав заступник Херсонського міського голови Віталій Білобров, за його словами, книга допоможе у спілкуванні із міжнародними партнерами.
“Ми завжди будуємо комунікації з нашими іноземними партнерами на реальних історіях реальних людей”, – пише він.
Олена Афанасьєва додає, що на зустрічі херсонська делегація завжди везе з собою футболки з логотипами та якісь херсонські сувеніри, але хочеться, щоб люди розуміли Херсон глибше.
“Власне, тут почала працювати й ідея створення у Херсоні Музею Спротиву як місця, яке розповідає нашу новітню історію і фіксує нашу новітню, однозначно українську ідентичність”, – розповідає Олена.
Вона зазначає, що автори книги намагалися показати різні сфери життя херсонців в окупації – волонтерство, освіту, медицину, життя активістів й простих людей.
“У всіх цей спротив “руському міру” проявився по різному, але навіть з цієї невеликої кількості історій, як із пазлів, складається відчуття Херсона. Сподіваюсь, ця книга дійсно допоможе іноземцям зрозуміти нас”, – додає Олена Афанасьєва.
Наклад книги обмежений, адже вона є некомерційною. Спершу примірники передадуть в бібліотеки Херсона. Усі охочі зможуть ознайомитись із книгою на сайті.
Ідея створення в Херсоні музею, присвяченого феномену херсонського спротиву окупації, вже реалізується в колекції артефактів. Ініціатива належала Управлінню культури Херсонської міської ради. Згодом ідею підтримав Департамент економіки та інвестицій ХМР, адже під час пошуку міжнародних партнерів для проєктів відновлення треба не лише надавати статистику пошкоджень і руйнувань, але й розказувати про людей – про тих, заради кого це відновлення необхідне.
Серед артефактів, які вже зібрав для майбутнього “Музею Спротиву” Центр культурного розвитку “Тотем”, є невеличкий клаптик паперу. Навіть не щоденник, який людина писала в окупації, не зошит чи книга, а просто записка. Проте це дуже цінний документ, бо він врятував життя жінок, які буквально застрягли в окупації на лівому березі та прожили в ізоляції цілих сім місяців.
Серед історій, які розповідає “Музей Спротиву”, є такі, що більше схожі на лайфхаки. От тільки для херсонців в окупації вони були не модним способом полегшити життя і роботу, а способом вижити та залишитися українцями. Ми вже розповідали про саморобні прапорці й «чисті» запасні телефони, які люди брали з собою, коли виходили на вулицю. Це були найпростіші “лайфхаки”, а от для того, щоб в окупації отримати українські документи, доводилося проявляти дива винахідливості. Свідоцтво про народження дитини, документи на спадщину, українське свідоцтво про шлюб вже на третій місяць окупації стали для херсонців практично недоступними. Російські окупанти нав’язували російські паспорти й намагалися впровадити російську систему документообігу. Проте отримати саме українські документи для багатьох херсонців стало принциповою справою.