Подаруєте поросятко добрій людині – і сядете на строк до чотирьох років. Укладете угоду з рідною тещею – і позбудетеся роботи. Накриєте "галявину" дисертаційній комісії – і теж потрапите в поле дії антикорупційного законодавства.
Те, що нам усе ще видається "нашими ментальними особливостями", закон уже давно трактує як корупційний злочин. З реальними термінами.
І навпаки: деякі схеми, в яких ми чітко бачимо корупцію і хочемо бачити їх виконавців за ґратами, з точки зору закону є лише "порушеннями, пов’язаними з корупцією" або порушеннями економічної конкуренції і караються лише штрафами чи втратою посад.
Де межа між "традицією" і кримінальним діянням? І як це – нас учили "своїх не здавати", а Кримінальний кодекс хоче, щоб ми повідомляли про чужі злочинні дії чи наміри.
Хочете розібратися з корупцією (для початку – у своїй голові) раз і назавжди, щоб ніколи не потрапити в її павутину?
Дізнатися, за які звичні дії можна отримати тюремний термін, а за які – відбутися штрафом або звільненням?
Ми вам усе покажемо – просто і як на пальцях.
Про корупцію розказують: юристи антикорупційної практики юрфірми ILF та експерти інформаційно-аналітичної платформа YouСontrol.
ІСТОРІЯ ПЕРША. ПОРОСЯТКО ЗА СТУДЕНТА
Від 2 до 4 років позбавлення волі отримає ректор через надмірну любов до свинини на робочому місці.
На ті самі 4 роки може позбутися волі і мама безталанного абітурієнта.
А все тому, що за прийом сина до університету матуся принесла панові ректору вгодоване поросятко. А той його взяв.
Утім, Кримінальний кодекс пропонує багато варіантів для обох:
Для ректора:
Для мами:
Сина-абітурієнта за злочини батьків Кримінальний кодекс не переслідуватиме. Але місця в університеті, коли хабар (отримання неправомірної вигоди) буде доведено, він позбудеться.
Чому?
Що б не запропонувала мама абітурієнта ректорові за місце для сина – порося, гроші, членство в спа-клубі тощо – закон розглядатиме все це як неправомірну вигоду. Її розмір та тип тут ролі не грають.
Навіть якщо ректор буде думати, що приймає рішення неупереджено, довести це у суді буде неможливо.
Не має значення, прийняв він те поросятко до зарахування студента чи після. Геть не суттєво, отримав він хабара від мами, чи його передала секретарка-посередниця.
Ба більше – навіть якщо ректор порося взяв, а сина не зарахував, чи навпаки – синок зарахований, а порося матуся не донесла й з’їла сама, злочин відбувся, і сторони мають бути покарані.
Що робити?
Не давати, не брати, не обіцяти та не вимагати.
Отримавши таку пропозицію, ректор повинен:
І навпаки, у разі натяків на "можливість посприяти абітурієнту" батьки повинні повідомити про таке прохання поліцію. Особливо, якщо випадок їхньої родини – вже далеко не перший у цьому вузі.
"Для людини з пострадянською ментальністю найважче в цій ситуації – саме повідомити про злочин", – вважає наш юридичний радник Олексій Харитонов. – "Наша людина може легко відмовитися від хабара ще й присоромити того, хто дає (чи просить), але от повідомити про таку дію – їй соромно. А насправді соромно – не повідомляти".
До речі, зараз Верховна Рада готує до розгляду законопроект "Про захист викривачів інформації". Не вдаючись в аналіз самого законопроекту, скажемо: Україні конче необхідно створити систему, в котрій люди, що повідомляють про чужі злочини, будуть захищені.
Ремарка:
Для хабарників у приватній сфері закон передбачає покарання менш жорсткі, ніж для керівників державних та комунальних закладів, та все ж – передбачає.
Що почитати?
Примітку до ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК, ч. 3 ст. 368-3, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України.
ІСТОРІЯ ДРУГА. ТЕЩИНА ЛАБОРАТОРІЯ
Чималу суму штрафу заплатить головлікар державної або комунальної лікарні, якщо тихенько укладе контракт із лабораторією, якою керує його рідна теща.
Цікаво, що відповідальність понесе лише керівник державної установи, а бізнесвумен не втратить ні свободи, ні коштів.
Штраф складатиме:
А якщо така ситуація трапиться не вперше, головлікаря чекає до 13 600 гривень штрафу й звільнення.
Контракт, звичайно, буде скасовано, або оскаржено в судовому порядку.
"На нашу думку, ця норма потребує доопрацювання. З одного боку, добре, що головлікар ризикує саме грошима: в українських реаліях штрафи стягуються частіше, ніж приймаються рішення про позбавлення корупціонерів волі. Та сума штрафу виглядає сміхотворною, якщо врахувати прибутки, які отримають і лікар, і вся його родина від такого партнерства", – говорить юридичний консультант проекту "Корупція – це" Олексій Харитонов.
Чому?
Справа не у самому контракті, а у проігнорованому конфлікті інтересів.
Головлікар може присягатися могилою Гіппократа, що брав до уваги лише якість послуг, але те, що лабораторія належить його тещі, знецінює всі добрі наміри.
Це могла б бути теща, брат, сват або приятель з клубу поціновувачів поезії – важлива не родинність зв’язків, а їх вплив на прийняття рішень. І якщо цей вплив переважає посадові обов’язки і приводить до упереджених рішень – привіт, конфлікт інтересів.
Що робити?
І знову про ментально важку для пострадянської людини річ. Якби головлікар отримав пропозицію від фірми-постачальника, яка належить його близький людині, він мав би протягом доби повідомити про можливий конфлікт інтересів. Кому повідомляти? Органові, котрому належить лікарня: місцевій раді чи адміністрації.
Якщо на пальцях: бізнес-пропозиція від рідної тещі для керівника держзакладу – не родинна справа, а можлива карна.
Орган-власник делегував би прийняття цього рішення іншій, незацікавленій особі. Якщо ця фірма (в нашому випадку – лабораторія) справді надає найкращі послуги за найкращою ціною, з нею укладуть угоду.
А якщо зробити все тихцем – не буде ні контракту, ні грошей, ні роботи. Ще й теща розлютиться.
Перевірити, кому належить лабораторія і чи не має контракт корупційної складової, можна за допомогою інструментів системи YouControl.
Наприклад, інструмент "Зв'язки" виявляє пов'язаних осіб за багатьма критеріями. Скажімо, якщо фізичні особи (директори, підписанти, власники) зареєстровані за однією адресою, то це одразу можна побачити.
А інструмент "Пошук зв'язків" виявляє зв'язки виключно між двома особами – юридичними або фізичними, якщо останні є власниками, директорами або підписантами.
Комбінації можуть бути абсолютно різними: юридична особа/юридична особа; директор/юридична особа; директор/директор і так далі.
Таким чином можна відслідковувати можливі зв'язки між покупцем та постачальником.
Що почитати?
ст. 2, 10, 25 закону "Про публічні закупівлі", ст. 28, 64 закону "Про запобігання корупції", ч. 1-3 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ІСТОРІЯ ТРЕТЯ. ДВИГУНИ ВІД ПОДРУГИ
Купувати продукції у перевірених постачальників – добре, правильно і логічно.
Та припустимо, що ви купуєте продукцію для заводу державної чи комунальної форми власності. А потенційний постачальник – ваш родич, друг чи друг когось із членів вашої родини.
Чи можете ви купити двигуни (насправді, байдуже, що саме) у такого постачальника?
Можете. Та спершу маєте повідомити орган управління підприємством про можливий конфлікт інтересів. (І знову ж таки – цей незручний для українця і такий насправді важливий момент повідомлення).
Якщо ж ви цього не зробите, орган має право застосувати до вас дисциплінарні стягнення, аж до звільнення.
А якщо до всього двигуни будуть іще й неякісні, то ви з великою ймовірністю сядете. Бо це вже службова недбалість, а за неї можна отримати не лише штраф чи виправні роботи на строк до двох років, але й обмеження волі до трьох років.
А якщо ви, наприклад, ще й виписували собі премії за те, що знайшли дешеві двигуни, то це вже розтрата, й покаранням за це може стати обмеження чи позбавлення волі на строк до 4 років.
Чому?
Існують потенційний і реальний конфлікти інтересів.
Реальний – це коли приватний інтерес впливає на рішення, котрі приймає керівник.
Потенційний – коли ще не впливає, але може впливати в майбутньому.
На малюнку недаремно немає керівників обох підприємств – вони, можливо, й незнайомі один з одним. Але їхні дружини товаришують.
Допоки з двигунами все в порядку, конфлікту інтересів немає. Проте, є ризик, що в майбутньому, під впливом дружини, директор може закрити очі на недоліки обладнання. Тоді конфлікт стане реальним.
Треба пам'ятати, що це стосується лише керівників державних й комунальних підприємств. Чи терпіти конфлікти інтересів у бізнесі — лишається на розсуд власників.
Що робити?
Уважно перевіряти кожний випадок співробітництва на наявність конфлікту інтересів.
Потенційний конфлікт може бути виявлений самотужки, за допомогою юристів, або через ЗМІ, громадські організації чи викривачів.
Якщо такий є – повідомити НАЗК та керівний орган не пізніше наступного робочого дня.
У практиці YouControl була така історія: У практиці YouControl була така історія: учасник тендеру на закупівлю зерна схотів уточнити у замовника тендеру, чому його пропозицію відхилили. Став дзвонити – з’ясувалося, що у замовника (Держпідприємство "Іскра") і у переможця (фермерське господарство "Альянс") – один і той самий номер телефону. Модуль аналітики не тільки показав зв’язки між цими структурами, але й виявив, що подібну схему керівник "Іскри" та за сумісництвом голова ФГ "Альянс" Володимир Юрков прокручує вже не вперше.
У західних компаніях працюють спеціальні комплайенс-офіцери (compliance-officers), які слідкують за тим, щоб фірма та її співробітники не порушували антикорупційне законодавство. Відстежування можливих конфліктів інтересів – саме їх справа.
В Україні комплайенс-відділи в компаніях лише створюються.
НАЗК пропонує типову антикорупційну програму – як діяти в ситуаціях потенційного чи реального конфлікту інтересів, що робити із подарунками, неправомірною вигодою, призначенням на посаду близьких родичів тощо.
Але цю програму варто налаштовувати для кожного підприємства окремо – з огляду на його специфіку, а від неї – можливі корупційні ризики.
За українським законом, підрозділи з протидії корупції (або уповноважена особа) мають бути створені на підприємствах:
Що почитати?
Закон "Про публічні закупівлі", ч. 2 ст. 191, ст. 367 Кримінального кодексу України, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3; ч. 1 ст. 1; ст. 28 закону "Про запобігання корупції" та ч.5. ст. 62 і ст.64 цього ж закону.
ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА. ПЛЯШЕЧКА ДЛЯ ДИРЕКТОРКИ
Давня традиція презентів керівникові від колективу, таємний збір коштів, тяжкий вибір подарунка, зворушлива церемонія вручення з колективним фото –все це ми маємо залишити в умовному Музеї радянської ментальності.
У цивілізованому світі презенти керівникам держустанов від підлеглих – поза законом. В Україні тепер також.
Отримавши від підлеглих пляшку якої-небудь "Вдови Кліко" вартістю під 2000 грн, директорка ризикує отримати не букет витонченого смаку, а:
Чому?
Ну, справді, невже підлеглим не можна висловити свою любов до керівника? Можна, але у нематеріальний спосіб. Подарунок від підлеглого може вплинути на прийняття керівником рішень. Тому це незаконно.
(Нагадаємо, ми говоримо про керівників юридичних осіб публічного права. У тому числі – керівників державних та комунальних закладів освіти.)
А от керівник може дарувати презенти підлеглим, бо він від них незалежний. Та ці подарунки мають бути вартістю не більшою, ніж прожитковий мінімум (1378 грн на початок 2016 року).
Тобто, подарувати секретарці вазочку можна, а от вазу династії Мінь – тільки якщо хтось із вас звільниться з роботи.
Приватних компаній це положення не стосується.
Ремарка:
Подарунок – це не тільки "щось у коробочці". Переваги, пільги, послуги, все, що надають безоплатно або за дуже заниженою ціною – це все, з точки зору закону, є подарунком.
Що робити?
Директорка мала б:
Тут уточнимо. Директорка мала б передати дані про особу в НАЗК, поліцію і власникові установи.
"Затримувати особу вона не має права, втім, якщо їй очевидно хотіли передати не просто презент, а великого хабаря, – може зачинити зловмисника в кабінеті до прибуття поліції. Але без застосування фізичної сили", – радить юрист Олексій Харитонов.
А підлеглі могли б подарувати директорці пісню або танок.
А якщо серйозно, то в юридичному полі є таке поняття як "подарунок, що відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність". НАЗК рекомендує вважати такими ділові сувеніри та запрошення на каву/вечерю для налагодження партнерства.
Що почитати?
Методичні рекомендації НАЗК України з питань запобігання і врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоуправління, та прирівняних до них осіб – від 14.07.2016 №2; ст. 1, п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 закону, ст. 23 "Про запобігання корупції".
ІСТОРІЯ П’ЯТА. КОМПАНІЯ-ПРИВИД
Здавалося б – усі мають рівні можливості для конкуренції, навіть компанії-привиди, це ж капіталізм! Хіба у привидів немає прав? Ні, немає.
У ситуації, коли бізнесмен створює неіснуючу компанію-прокладку, яка б створила ілюзію змагання на тендері, постраждають усі.
Чому?
З точки зору закону формально це не корупція, але так чи інакше – порушення правил економічної конкуренції.
Тим більше, якщо державний замовник навмисно організовує фіктивні тендери. Але й навіть якщо замовник "не в курсі", змова є серйозним порушенням, бо створює штучну конкуренцію.
Що робити?
Звісно, не створювати фіктивні компанії для участі у тендері та утримуватись від дій, що свідчать про наявність незаконних домовленостей з іншими учасниками.
А замовник повинен ретельно перевіряти учасників та виявляти серед них пов'язані компанії (у яких спільний власник, або які контролюють одна одну). Такі "друзі" до участі в тендері не можуть бути допущені.
Зв’язки між компаніями дуже просто з’ясовуються за допомогою такого інструменту YouСontrol, який так і називається – "Зв’язки". Він дозволяє за лічені секунди виявити афільованих контрагентів юридичної особи, візуалізувати її зв'язки та дізнатись про причетність до корумпованої схеми.
Що почитати?
П. 7 ч. 1 ст. 17 закону "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 2 ст. 16 закону "Про захист економічної конкуренції", ст. 164-14 КУпАП, ст. 205 КК України
У наступному тексті читайте історію вусатого кума, племінниця-бригадирка лісопилки, відкриття ODA SHOP та інші корупційні історії з нашого з вами життя.