"Я дуже хотів додому". Історія депортації підлітка з Херсонщини

На початку повномасштабного вторгнення Денис жив у селі на Херсонщині. Під час окупації російські військові обшукували будинок родини, шукали зброю та перевіряли документи родини. Згодом окупанти побили батька і хлопцю довелося везти його до херсонської лікарні. Коли тата Дениса виписали з лікарні, їх зупинили російські військові на вулиці міста. Їх разом з іншими людьми вивезли до окупованих Олешок, а згодом хлопця з батьком депортували до Краснодарського краю (РФ).

Історію хлопця розповіли у матеріалі Hromadske "Депортували 14-річною дитиною, повернули 17-річним юнаком. Як росія краде українців".

Денис каже, що військові РФ також затримували на вулиці й інших людей, а потім на поромі їх усіх переправили до Олешок на лівобережжі області. Там у них випитували прізвища, імена, дати народження, паролі від телефонів. Телефони забрали. Хлопець не встиг зателефонувати матері. Потім затриманих повезли до Джанкою (окупований Крим).

У Джанкої росіяни взяли у людей відбитки долонь, пальців і підошов, слину і кров на аналіз. Це аргументували необхідністю виготовлення посвідок особи. 

З посвідками Дениса та його батька відвезли до Краснодарського краю (РФ). Їх перевозили з одного пансіонату в інший без пояснень. 

На початку 2023 року замість посвідок їм видали паспорти громадян РФ. Хоча жодних заяв щодо російського громадянства хлопець з татом не подавали.

"Ми зразу вирішили, що будемо пробиватися в Україну. Але треба було заробити грошей на дорогу", – пояснює Денис.

Вони працювали на різних будівництвах. Щоб отримати роботу, Денис у копіях своїх документів виправляв рік народження із 2008-го на 2003-й, розповідає Hromadske. Хоча це було небезпечно, бо старшому на п’ять років юнакові загрожувала мобілізація в російську армію. Поліціянти постійно вимагали, аби він став на військовий облік.

"Щоб не привертати до себе увагу, ми постійно переїздили з одного місця на інше. Було дуже страшно. Бо не знаєш, що трапиться завтра, що взагалі відбувається навколо, на що ти маєш право, а на що – ні", – поділився Денис.

Випадково хлопець зв'язався з тіткою, яка жила на окупованій частині Запорізької області. Вона розповіла, що можна виїхати на підконтрольну Україні територію через Васильківський район. З Краснодарського краю через Крим вони поїхали до тітки Дениса.

"Ми могли залишитися в батькової сестри, але я дуже хотів додому, до мами. І боявся, що на окупованій території нас із батьком росіяни розлучать, що батька мобілізують", – ділиться хлопець.

Вони намагалися виїхати через Василівку, але їх побили російські військові. Підлітку з батьком довелося повернутися до тітчиного села. Але згодом повернулися до Краснодарського краю, бо хлопця знову побили через те, що він зробив зауваження російському військовому, який лаявся перед дітьми.

"Нормально так мене били. Типу що, я вважаю себе дуже розумним і сміливим? Потім примушували просити вибачення в російського солдата, якого я типу образив. Я відмовився, вони знову били. І все на камеру знімали. Я потім дочалапав додому до тітки, хотів у медпункт звернутися, вони це засікли й знову мене в поле вивезли. Телефон мій зламали, били дуже, на коліна ставили й стріляли – кілька куль повз мене пролетіло, примушували знову просити вибачення. І знову все це знімали.

І після цього нам із батьком уже просто захотілося кудись втекти, ми боялися, що як залишимося на окупованій території, то нас точно розстріляють. І ми повернулися в Краснодарський край, там було безпечніше", – розповів Денис.

Йому вдалося зв'язатися зі сестрою, яка теж жила на окупованій території. Вона повідомила матері Дениса, що він живий. Мама хлопця звернулася до волонтерів "Української мережі за права дитини", які допомогли йому виїхати на підконтрольну Україні територію через Білорусь. У червні 2025 року Денис повернувся до матері. 

Зараз хлопець надолужує навчання, вчиться екстерном. Він планує здобувати професійну освіту разом з середньою, адже пропустив кілька років навчання.

• Станом на жовтень 2024 року на окупованих Росією територіях України проживало близько 1,6 мільйона дітей віком від 0 до 18 років. На кінець березня 2025 року на підконтрольну Україні територію повернули 451 дитину, а також 18 осіб з-поміж дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
• Директорка ініціативи Bring Kids Back UA Дарія Зарівна розповіла, що представники РФ відправляють викрадених дітей з окупованих територій України в "табори перевиховання" та забороняють говорити українською. Також вони прагнуть сформувати мобілізаційний потенціал для російської армії.
• Британська агенція новин Reuters повідомляла, що Росія засекретила дані про дітей, яких окупаційна влада незаконно вивезла з Херсонщини до Криму чи РФ. На російських сайтах з усиновлення журналісти знайшли 17 дітей із дитячого будинку в Херсоні. На сайті змінили імена та вік деяких дітей. Так, нове російське імʼя та вік однієї дитини відрізняються від її українських державних документів. У іншої дитини українське імʼя замінили на його російський варіант. Про українське походження жодного з них не йдеться.
• У коментарі “Вгору” правозахисник Павло Лисянський розповів, що основною ідеологинею вивезення українських дітей була віцеспікерка російської Держдуми Анна Кузнєцова. Саме вона лобіювала ідею депортації дітей Путіну. Та коли на нього видали ордер на арешт, вона запропонувала розв'язання цієї проблеми: створити парламентську комісію, яка б звинувачувала у злочинах проти дітей України.