Горить й горить: тезово про палаючі плавні

Масові пожежі в дніпровських плавнях розбурхують і так неспокійне життя фейсбук-стрічки, яка зараз перенасичена дописами щодо виборчих перегонів. Херсонцям важливо знати чому ледь не щовихідних хмари вифарбовуються чорним смогом.

Пролити світло на стан речей 16 квітня в ході брифінгу намагались голова регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Вадим Чабан, перший заступник начальника ГУ ДСНС України у Херсонській області Олександр Рудницький, директор Національного природного парку «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая й представники ГУ Нацполіції в Херсонській області й обласного управління лісового та мисливського господарства.

Прес-конференція зі спікерами відбулась у форматі стислих доповідей, тому на основі почутої інформації можна виокремити наступні тези стосовно  вогняного лиха наших плавнів.

«Пожежний бум» зазвичай припадає на травень, але цьогоріч теплі погодні умови поклали старт «розважального» сезону вже у березні, - це перше пояснення пожеж, які охоплюють простір екосистем. Національний парк «Нижньодніпровський» - це 801 км² природоохоронної території у Херсонській області. Відділ державної охорони цього об’єкту налічує 62 особи, й якщо наділити кожного працівника повноваженнями охороняти ці гектари, то одна людина повинна цілодобово стежити за 1370 га площі. Це неможливо, тому справа не в діяльності відповідальних осіб, а у випередженні пожеж, які спричиняються блискавками, необережним поводженням з вогнем і навмисними підпалами. Спікери наголошують на тому, що проблема порятунку площі від вогню полягає у довгому часі доходження сигналу. На цифрах це можна пояснити так: є 129 га очерету, але до приїзду пожежників вогонь не торкнеться лише 50 га території, тому оперативність тих, хто побачив надзвичайну ситуацію, - дуже важлива. Такі масштаби екосистем втрачаються через те, що рятівна служба запізно отримує сигнал, щоб своєчасно дібратися до місця надзвичайної події. Що стосовно людського фактору, то представник ДСНС ілюструє послідовність порятунку: люди – майно – екосистема. Людське життя на першому місці, тому коли горять плавні, першочергова небезпека стосується дачників. З представниками дачних кооперативів відбувається безрезультатний діалог – вони не погоджуються створити пожежні дружини. Саме тому, коли місцина потерпає від масштабної пожежі, до порятунку долучається техніка всіх інстанцій: катери Нацпарку, водної поліції, рибного патрулю, служби з надзвичайних ситуацій.

Поліція, в свою чергу, займається превентивною діяльністю. Представником Нацполіції було сказано про те, що їхній штат відпрацьовує осіб, яким можуть бути вигідні підпали. Як відбувається ця процедура – засекречено фразою: «Не хочемо поглиблюватись в оперативно-процесуальний аспект справ». Наразі у Херсонській області відкрито 7 кримінальних проваджень щодо підпалів екосистем, але лише одного винуватця затримано в Голопристанському районі за здійснення лісової пожежі. Чи можна вважати підпали причиною чиєїсь спроби дестабілізувати ситуацію в регіоні, - питання відкрите.

На жаль, масові пожежі не припиняються, а роботи для пожежників лише додається. Умисно або через недотримання правил безпеки, - все одно статистика жахлива: 96 пожеж з початку року. Витривалість рятівників в такому випадку залежить не тільки від професіоналізму, а й від людяності херсонців. Наприкінці брифінгу у форматі міні-доповідей представники ЗМІ почули історії про те, як люди допомагають пожежникам, пригощаючи бутербродами або поповнюючи багажники паками мінеральної води. А взагалі найкраща допомога херсонським рятівникам – це дотримуватись правил пожежної безпеки й швидко реагувати у випадку надзвичайних ситуацій, зателефонувавши за номером начальника чергової зміни ДСНС у Херсонській області: +38 (0552) 42-26-95 (цілодобово).