На мінорній ноті завершив донецький "Шахтар" черговий сезон у футбольній Європі. Команда вперше за дев'ять років не пробилася у весняну частину єврокубків, посівши лише четверте місце у своїй групі Ліги Чемпіонів. Щобільше: вперше за багато років “помаранчево-чорні” не здобули на груповій стадії жодної перемоги. Серед інших негативних рекордів - лише два забиті голи, тоді як пропустили гірники одразу дванадцять м'ячів.
Своєрідним фінальним акордом цього провального сезону став останній матч із тираспольським "Шерифом", який підопічні Роберто Де Дзербі проводили в Києві на НСК "Олімпійський". Попри на відчутну перевагу українського клубу та масу гольових та просто небезпечних моментів, які він створив, гостям на останніх секундах вдалося проштовхнути м'яч у сітку воріт Олексія Шевченка (за п'ять хвилин до того він замінив капітана “гірників” Андрія Пятова) та відвезти додому бажану нічию. А з нею і непогані преміальні: кожне очко в Лізі Чемпіонів високо цінується не лише зі спортивних міркувань, а й у фінансовому плані.
Де Дзербі у цьому матчі виставив явно експериментальний склад, давши пограти молоді та залишивши на лаві запасних багатьох досвідчених футболістів. Очевидно, що статус матчу, в якому нічого не вирішувалося, спонукав до такого рішення. До того ж "Шахтар" повинен провести останній цього року матч в Українській прем'єр-лізі, де команда має однакову кількість очок з київським "Динамо". Швидше за все, головний тренер взяв цю обставину до уваги та дав відпочити ряду основних гравців.
Проте навіть у такому оригінальному складі донецька команда виглядала на голову сильнішою за свого суперника. Практично кожна атака господарів закінчувалася або небезпечним ударом, або кутовим чи іншим стандартом. Лише Соломон у першому таймі міг тричі вражати ворота “Шерифа”, але всі три удари пройшли повз ворота. Були моменти у Бондаря, Фернандо, Маркоса, як завжди, вправно керував діями партнерів в атаці Марлос, який був одним із небагатьох ветеранів на полі. Але забити вдалося лише раз - вже наприкінці тайму. Фернандо отримав відмінний пас із глибини, уникнув "офсайдної" пастки і несильно, але хитро покотив м'яч у дальній кут воріт команди з Тирасполя.
Здавалося б - у другому таймі варто було чекати на розгром. Тим більше, що на полі почали з'являтися відомі футболісти, котрі зіграли за "Шахтар" не один матч у єврокубках. Справді, моменти біля воріт “Шерифа” почали виникати ще частіше, ніж у першій половині зустрічі. Відмінно в гру увійшли Тете та Мудрик, які на двох могли спорудити щонайменше чотири голи. Але м'яч наполегливо відмовлявся йти в площину. А вже на третій доданій хвилині молдавська команда раптом пішла великими силами вперед, у цій атаці було кілька рикошетів, і м'яч після точного удару македонця Ніколова влітає у ворота господарів. Виправити ситуацію часу просто не лишалося.
На післяматчевій конференції Де Дзербі зазначив, що "Шахтар" цілком міг (і навіть повинен був) перемагати з рахунком мінімум 5:0. При цьому, сказавши, що він як головний тренер повинен відповідати високому рівню "Шахтаря", Де Дзербі одночасно поскаржився і на гравців, які також повинні бути на цьому ж рівні.
Хай там як, а в цей вологий, холодний грудневий вечір і у вболівальників на стадіоні, і в глядачів перед телеекранами та моніторами залишився гіркий посмак. Посмак сезону, який потрібно якнайшвидше забути.