Десять українських технологій, готових до вжитку

Фільтри для месенджера «Snapchat», рідкі струменеві скальпелі, «Uber» для яхт і рукавички віртуальної реальності – що в них спільного? Все це, очевидно, сучасні розробки, створені із застосуванням найновіших технологій, і всі вони демонструють винахідливість та економічну активність України XXI століття.

Високий рівень технічної освіти і, водночас, порівняно невисокі витрати на оплату праці зробили українських працівників найважливішим активом технологічного сектору країни. У світовому рейтингу інноваційного внеску (Innovation Input Sub-Index) Україна посідає тільки 77 місце внаслідок порівняно слаборозвинених інфраструктури, ринку та інституцій. Натомість країна піднялася значно вище у світовому інноваційному рейтингу (Global Innovation Index) і останні п’ять років послідовно покращує свої позиції. Україна також одинадцята в світовому рейтингу ефективності інновацій.

Навіть коли успішні українські стартапи переїжджають до Кремнієвої долини чи деінде –а таких чимало, бо там кращі фінансування та інфраструктура – вони часто зберігають в Україні команди дослідників і розробників.

Технологічні досягнення приносять економічну вигоду Україні та демонструють світові видатні зразки сучасних продуктів і розробок. Ось перша українська десятка.

1. Фільтри для мобільного застосунку «Snapchat». 2015 року популярний месенджер «Snapchat» купив одеський стартап «Looksery», який створив застосунок, що дозволяє користувачам отримувати образні ефекти у відеочатах в реальному часі. Користуючись фільтрами, можна змінити колір очей, схуднути або набрати вагу, перемінити колір шкіри та риси обличчя, і таке інше. Також з допомогою «Looksery» «Snapchat» розробив маски для обличчя, доступні ексклюзивно на iPhone-X.

2. Застосунки для глухих. Українська компанія «BeWarned» допомагає людям з проблемами слуху інтегруватися в суспільство. «Використовуючи застосунок «SL Interpreter», люди зі слабким слухом можуть через відеочат попросити перекладача з мови жестів зателефонувати до будь-якої служби невідкладної допомоги – швидкої, поліції чи пожежникам», – говорить Дарія Сазонова, виробничий директор компанії. «BeWarned» створила також новаторський застосунок «ConnectPRO», який перетворює текстове повідомлення в голосове і навпаки. Магазини, ресторани та банки можуть з його допомогою спілкуватися зі своїми клієнтами з проблемами слуху.

3. Застосунок «Uber» для яхт, «CharterClick», розроблений трьома українськими емігрантами в Дубаї – це онлайн-сервіс, який дозволяє користувачам замовити яхту з екіпажем. «Яхти можна винаймати для будь-яких цілей: від романтичної вечері для закоханих до найшаленіших розваг», – говорить співзасновник компанії Михайло Сіятській. «CharterClick» запустили в Об’єднаних Арабських Еміратах, де «уряд підтримує всі технічні компанії», – розповідає Сіятський. Нині сервіс працює в понад сорока країнах, зокрема, в Італії, Хорватії, Іспанії та на Карибах.

4. Утилізація небезпечних відходів. Український «Інститут екології людини – ІНЕКО» розробив сучасне рішення для переробки небезпечних відходів, таких як біологічно небезпечні матеріали, відходи переробки нафти та пестициди. У процесі на основі технології газифікації відходи швидко і дешево знешкоджуються, а на додачу ще й виробляється синтез-газ, який можна використовувати для виробництва тепла.

5. Гібрид ноутбука з планшетом. «Eve V» – водночас планшет і ноутбук, на кшталт «Microsoft Surface». Та на відміну від останнього, у «Eve V» клавіатура працює навіть, коли від’єднана, кнопка ввімкнення зчитує відбитки пальців, він має більше портів і дешевший. Усі ці конструктивні деталі з’явилися в результаті обговорення розробників «Eve V» з тисячами споживачів. Кінцевий продукт привернув увагу таких промислових гігантів, як «Інтел», який інвестував у проект шестизначну суму, та «Майкрософт», нині партнер компанії.

6. 3D-друк металом. Компанія «Червона хвиля» розробила нову технологію 3D-друку металевим дротом, завдяки якій в процесі виробництва складних металевих деталей значно скоротилися втрати металу. «Наш процес такий самий надійний, як звичайний 3D-друк, – пояснює керівник компанії Дмитро Ковальчук. – До того ж, у нас кращий контроль за нагріванням в процесі».

7. Кібер-рукавички. Конструкторське бюро «GremTech» незабаром випустить «V-Touch», пару рукавичок, які доповнять віртуальну реальність, дозволивши користувачу «помацати» віртуальні об’єкти і відчути їх, наче справжні. Технологія має потенціал застосування у відеоіграх, в керуванні побутовою технікою, в медицині – допомагаючи пацієнтам відновитися після паралічу чи атрофії м’язів – і для віддаленої підготовки до роботи в небезпечних середовищах.

8. Банк без відділень. «Monobank» – перший український віртуальний банк, який дозволяє користувачам здійснювати типові транзакції просто зі смартфонів. Ця бізнес-модель заощаджує компанії стільки коштів на приміщеннях і персоналі, що вона може собі дозволити надавати чимало послуг без комісії, зокрема, комунальні платежі, поповнення банківського та телефонного рахунків.

9. Рідкий скальпель. Науковці з українського Аерокосмічного інституту Національного авіаційного університету створили рідкий струменистий скальпель – точний медичний інструмент, здатний відділяти хворі тканини тіла, не пошкоджуючи кровоносних судин. Це робить хірургічні операції значно безпечнішими і дуже скорочує період одужання пацієнтів.

10. Автоматичний коректор «Grammarly», створений українцями Олексієм Шевченком та Максимом Литвином, використовує штучний інтелект для перевірки граматики і стилістики англомовних повідомлень в Gmail, Facebook, Twitter, LinkedIn чи будь-де в мережі. Автокоректор навіть пояснює помилки, якщо встановити розширення для браузера.