Батьки повинні бути гранично акуратними не тільки в тому, що роблять, адже діти дуже добре копіюють дії дорослих, але і в тому, що говорять своєму чаду. Але не забувайте, що слова мають велику силу, яка може, як зцілити, так і нашкодити.
Вашій увазі чотири фрази, які не можна говорити дітям.
Це, мабуть, найпоширеніша фраза, як і у мам, так і у тат хлопчиків. Таким чином батьки хочуть виховати справжнього чоловіка. А на ділі, подібне придушення емоцій перетворює хлопчика в емоційно нездорового і байдужого чоловіка, запевняють психологи.
Важливо навчити вашого сина проявляти будь-які емоції, щоб це не накопичувалося і не створювало комплекси і проблеми в дорослому житті.
По-перше, дитина і так копіює ваші дії, навіть без подібної "команди". Тому подумайте, чи правильний ви подаєте приклад дітям: хочете, щоб вони були чемними – будьте самі такими, хочете привчити до спорту – самі займайтеся. А по-друге, подібними фразами ви не даєте дитині розвиватися самостійно, постійно вказуючи на те, що і як він повинен робити.
Перестаньте командувати, покажіть особистий приклад і дайте дитині можливість самостійно робити вибір і шукати шляхи вирішення.
Про негативну силу позитивної психології останнім часом говорять все частіше. А у випадку з дітьми фразами, типу, "все буде добре" ви програмуєте дитину на позитивний результат, якого може і не бути.
Це не означає, що потрібно нагнітати обстановку. Важливо навчити дитину розуміти, що ситуація може мати й інші наслідки. Інакше, в разі, якщо маленька людина не отримає своє "добре", то може просто вважати вас обманщиком і відчути розчарування.
Бажання батьків захистити дитину від негативних емоцій логічне і зрозуміле, але психологи нагадують, що рано чи пізно йому все одно доведеться їх пережити.
Подібні фрази можуть нанести дитині не тільки психологічну, а й фізичну шкоду. Використовуючи подібні слова, ми переконуємо дитини, що можна працювати через силу і нібито виховуємо сильну людину. Але це не так.
Батькам важливо навчити своїх дітей відчувати своє тіло, розрізняти його сигнали і реагувати на біль, а не ігнорувати або маскувати її. Психологи наполегливо рекомендують дорослим не змушувати своїх дітей робити що-небудь через силу, щоб не зробити серйозних помилок.