З якими правовими проблемами стикаються херсонці
Реформи судової та правоохоронних систем, зміни в законодавстві, в останні п’ять років, відбуваються дуже часто. Ці зміни створюють нову реальність, її юристам та державним службовцям треба постійно засвоювати, а нові норми правильно застосовувати.
В окремих випадках, подібні зміни погіршують рівень ефективності правової допомоги. Бо якщо юристи правильно використовують нововведення, то не факт, що про ці зміни знають представники влади, до яких звертаються херсонці.
Такою проблемою поділилися представники організацій, що надають безоплатну первинну правову допомогу в Херсоні, під час дослідження "Доступ до правових послуг серед уразливих категорій населення в Херсоні"*, яке проводилося цього року. Під час дослідження провели опитування та два фокус-групових інтерв’ю із представниками уразливих верств населення (пенсіонери, особи з інвалідністю, батьки в багатодітних родинах, матері-одиначки, «чорнобильці», внутрішньо переміщені особи, учасники АТО, тощо) та надавачами правової допомоги.
«Наприклад, ми надали консультацію. потім ця людина звертається до відповідного органу влади й отримує відмову. Ця відмова - незаконна, бо фактично вже діють нові норми, закони, або, навпаки, певна постанова вже скасована. І ми вимушені оперативно реагувати: телефонуємо та повідомляємо, що відбулися зміни. А нам кажуть «А, ось так! Ну нехай вона до нас знову звернеться!» - розповідає представниця правозахисної організації Херсона.
Такі ситуації підривають довіру громадян до безоплатної правової допомоги та органів влади.
«Треба просвіщати щодо змін у законодавстві не тільки громадян, але й органи влади, бо вони не встигають відстежувати зміни» - зазначають правозахисники.
Також, під час дослідження, херсонці поділилися численними правовими проблемами в різних сферах життя та тим, як вони їх вирішують та чи вирішують взагалі.
Найбільше проблем люди мають із соціальними виплатами та пільгами, порушенням їхніх прав, як споживачів, а також у сфері медичного обслуговування та житлово-комунального господарства.
Наприклад, лікарі швидкої допомоги відмовилися надати допомогу одній з учасниць опитквання. Скаржилися керівництву «Швидкої» — результатів немає. Також херсонці зазначили, що в медичних закладах утискаються права осіб з інвалідністю, зокрема, затягується процес підтвердження групи інвалідності. Втім, були й позитивні приклади, коли проблеми у медичних закладах швидко вирішувалися після звернення до головного лікаря, або Міністерства охорони здоров'я.
Ще одна херсонка розповіла про проблеми зі школою:
«Хлопчик закінчив дев'ять класів, і його не взяли в жодну школу. У нього низький рівень у навчанні. Зверталися в Управління освіти. Там кажуть: «Зараз все вирішує директор. Якщо він не хоче - ми не маємо права йому вказувати. До юристів не зверталися, тому що не вважали це доцільним».
Переселенці ж стикаються з проблемами під час оренди житла:
«Не хочуть здавати квартири через те, що велика сім'я. Або ж через те, що переселенці. Чомусь бояться. Ми не знаємо, куди скаржитися, куди взагалі звернутися в таких випадках».
Переважно всі опитані вважають, що в Україні складно захистити свої права, наприклад, переселенка з Донбасу зазначила:
«Дуже важко захистити свої права, тому що, в усіх сенсах, нас чавлять. Не знаю, чи то тому, що ми переселенці, чи то так для всіх. Багато в чому відмовляють. Таке відчуття, що всі організації, куди звертаєшся - заодно, а ти - ніщо».
Все ж більшість вважає Україну правовою державою, яка дбає про права своїх громадян, або, принаймні, розвиватиметься в цьому напрямку за умови проведення судової та інших реформ. З іншого боку, багато хто вважає, що складнощі виникають передусім на рівні місцевої влади. Вкрай складно захистити свої права через бюрократію, недбальство чиновників, невиконання законів, тощо.
За підрахунками, кожен другий херсонець з незахищених верств населення потребує правової допомоги. Проте багато з них не можуть зробити перший крок до розв’язання проблем і початку дій. Це пов’язано зі зневірою, сприйняттям рішення правових проблем як складного, нервового, тривалого, а подекуди фінансово затратного процесу.
Херсонці підкреслювали: для захисту своїх прав при розв’язанні конкретних проблем майже завжди потрібна фахова допомога. Самостійно захистити свої права - складно. Деякі в певних ситуаціях спочатку намагалися вирішити проблему самостійно, але все одно доводилось звернутися по юридичну допомогу:
«Коли скасували печатки у міграційних довідках і припинили виплачувати переселенські, я намагалася вирішити проблему самостійно: писала у виконком, у соцзабез, у міграційну службу. Ніхто не може нічного зробити, без печатки -документи недійсні. Довелося звертатися до юриста»
Також люди потребують допомоги юристів під час звернення до суду. Бо правильно скласти юридичні документи не кожен здатний. Та й керувати діями позивача комусь потрібно, коли рішення не приймається, а справа не просувається:
«Навіть юристи та правознавці не завжди розуміють, що в конкретній ситуації робити. Скласти документ - можна, але ми всі стикалися з такою проблемою, як відписки. Коли звертаєшся і отримуєш у відповідь лист, який в принципі нічого не вирішує, але і не є відмовою. Тому потрібен юрист, який підкаже що треба робити далі» - поділилася херсонка.
Головним чинником зацікавленості в безоплатній правовій допомозі є її безкоштовність — люди часто не в змозі оплачувати доволі затратні юридичні послуги.
Попри це у людей є недовіра до безоплатної правової допомоги, яка пояснюється насамперед сумнівами щодо змісту такої допомоги — отримання лише порад замість розв’язання проблеми — і щодо якості послуг, якщо вони безкоштовні. Значна частина тих, хто вагається щодо звернення по безоплатну правову допомогу, взагалі не вірять, що правові послуги можна отримати таким чином.
Головним недоліком безоплатної правової допомоги, на думку учасників фокус-групи є їхня недостатня компетентність, а можливо й незацікавленість у цій роботі:
«Я думаю, просто молодих стажерів, ще недосвідчених, садять туди, звідси і такі консультації кривобокі» - поділилася одна з жінок.
Але був і позитивний досвід звернення по безоплатну правову допомогу:
«В інтернеті знайшла дівчинку-юриста, і вона мені через інтернет. Вона, як волонтер, вже стикалися з цією проблемою. І написала, що вони там, в інших містах, вже вигравали такі справи. І безкоштовно дівчинка допомогла, склала позовну заяву і ми виграли суд».
Учасники фокус-групи, які звертались по правову допомогу до платних юристів, переважно залишились задоволені:
«Ми звернулися, пояснили конкретну ситуацію, що нам потрібно. Нам озвучили суму, скільки це буде коштувати. Розповіли, які документи потрібно. І буквально протягом доби ми отримали документ, який нам був потрібен, без проблем, без черги. З платними юристами проблем немає».
Дехто вважає, що на рівні порад, консультацій або допомоги у складанні документів можна отримати якісну й безоплатну правову допомогу. Але лунали зауваження, що різниця між платними та безоплатними послугами юристів може бути не стільки в якості, скільки в часі виконання роботи. Втім гроші за правові послуги не завжди є гарантією якості, було згадано випадки, коли й платні юристи не допомогли належним чином.
На останок, учасникам фокус-групи запропонували поміркувати над тим, як має виглядати ідеальна організація, яка надає правові послуги. В процесі дискусії склалися такі вимоги до юридичної організації:
- юристи цієї організації мають сумлінно ставитись до своєї праці;
- це має бути команда справжніх професіоналів;
- фахівці цієї організації мають спеціалізуватися на різних видах права, щоб бути готовими допомогти в будь-якій ситуації;
- організація має надати різні можливості для комунікації — через особисті звернення віч-на віч, через Інтернет (онлайн-консультації), через гарячу телефонну лінію тощо. Доцільно також організувати виїзні прийоми юристів за графіком.
*Дослідження проведене ініціативною групою з представників ГО «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», обласного відділення Соціологічної асоціації України, Херсонської обласної організації Комітету виборців України, представників депутатського корпусу та виконкому Херсонської міської ради в рамках програми «Правоспроможна громада», яка адмініструється Громадською спілкою «Мережа правового розвитку» у партнерстві з МФ «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології, Українською фундацією правової допомоги та мережею правових клубів Pravokato».
P.S. Виготовлення цього матеріалу в рамках проекту «Місцева демократія» стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров'я» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
