Як пов’язані юристи, підгоріла каша та COVID-19

Поступово, непомітно, але COVID-19 зробив херсонців іншими. Як руйнувалися звички,  у чому ми стали міцнішими - через незвичайну призму – спогади юристів громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я»* Олени Старюк та Олександра Данилова.

Затишшя перед бурею

Коли в країні ввели жорсткий карантин (зачинилися дитсадки, школярі перейшли на онлайн-навчання, перестали працювати кав’ярні, ринки, перукарні та громадський транспорт, а за прогулянку в парку можна було отримати штраф) – юристам приймальні довелося перейти на дистанційну роботу. Тобто, консультувати по телефону  або за допомогою інших електронних засобів зв’язку. Та маючи великий правозахисний досвід, Олена та Олександр знали: як тільки держава вводить якісь обмеження, людям потрібно більше допомоги для захисту особистого простору, прав та свобод. Бо це основа демократії: щоб і державні органи «зайвого не відібрали», і всі конфлікти розв’язувалися в правовому полі. Тому вирішили консультувати людей онлайн усі робочі дні, з 9 до 17, без перерви (до цього було два приймальних дні, вівторок та понеділок, а потім працювали з документами).

«Шалені» телефони

А потім - шквал дзвінків. Особливо з приводу несплачених кредитів та заборгованостей за комунальні послуги. Фінансова царина для херсонців стала надзвичай болючою. Дуже багато людей питали, що робити, бо залишилися без роботи, без прибутків. Панікували, чи не відберуть житло, чи не позбавлять субсидій за несвоєчасні сплати. А дехто не вірив у небезпеку, пов’язану з коронавірусом, телефонували з обуренням – до керівництва державної установи не пускають. Сподівалися,  під час карантину буде легше потрапити на особистий прийом, бо не буде черг, адже всі інші містяни сидять «налякані» вдома. А вони тим часом зможуть швидко вирішити свої справи. Бо звикли, ще за радянським менталітетом, що б не трапилося - «ходити до голови». А клерки до керівництва не пускали, бо можновладці, на думку цих клієнтів приймальні, спеціально вигадали карантин, аби від них, пересічних громадян, «сховатися за коронавірусом».

Знайомі та друзі Олени досі дивуються, як вона витримувала таке шалене навантаження: одночасно з особистого телефону вислуховувала вчителів, допомагала синам впоратися зі шкільною програмою онлайн, а паралельно, через службовий телефон, - заспокоювала та консультувала людей.

Юрист приймальні, адвокат Олександр, уже  згадує ті часи з посмішкою. Лише уявіть, як він консультує людину з дуже важливої та доленосної для неї справи, затиснувши телефон плечем, одночасно рятуючи підгорілу кашу і намагаючись тихенько пояснити сину, який смикає його за штанину, що тато зараз поговорить з дядею/тьотею, а потім зверне на нього увагу. Адже садочок закрили, а дружина – ходила на роботу, бо її установа продовжувала працювати.

Юрист громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я», адвокат Олександр Данилов.

Ризикуючи власним здоров’ям

Як тільки послабили карантин, приймальня знову відкрилася офлайн (тобто юристи почали знову консультувати людей «очі в очі»).

Як це не дивно, але прийняти таке рішення змусили не «розжарені телефони», а - потреби клієнтів. Бо більшість із них (особливо люди похилого віку та малозабезпечені) просто не мають Інтернету, не вміють ним користуватися, не можуть сканувати та переслати свої документи для ознайомлення юристам, не можуть роздрукувати підготовані для них запити/позови/заперечення на позови. Дехто просто не сприймає консультацію дистанційно, на слух. Їм треба бачити очі співрозмовника, треба, щоб не лише розповіли, а й ще – в їх присутності написали на папері покроково, що треба зробити, та ще раз пояснили все з самого початку. А деякі просто не наважуються поділитися особистою проблемою/бідою з незнайомим «телефонним консультантом».

Яскравий приклад – справа «про подругу». До речі, юристи майже одночасно згадали цю історію, коли авторка статті запитала: «А що ж було для вас радісним?» - бо допомогли дівчині швидко, без залучення поліції та звернення до судів. І клієнтка, єдина з безлічі проконсультованих, написала їм офіційного листа-подяку.

А ситуація була дуже складною, і психологічно, і юридично. Отже, подруга попросила у дівчини подзвонити з її телефона другові, бо у неї начебто на мобілці гроші закінчилися. А сама тим часом взяла онлайн-кредит. Минув якийсь час, дівчині стали телефонувати колектори, аби вона повернула борг, погрожували, бо вже проценти шалені набігли.

Олександр каже, що ніякого секрету в цьому успіхові немає – він лише пояснив, як правильно поставити розмову з представниками позичальника, а головне – з боржницею. Тобто допоміг перенаправити «енергію» колекторів (а за необхідністю – правоохоронних органів) на ту подругу. І це стимулювало її виплатити кредит.

Втім, отримати від клієнтки не лише усну, а й письмову подяку  йому теж було дуже приємно. Адже юристи, вони «такі»: на кожне слово має бути підтверджуючий документ.

Оксана прийшла на прийом до юристів громадської приймальні, бо чоловік не дає їй згоди на розлучення.

Наразі, за спостереженнями Олександра та Олени, люди вже більш-менш заспокоїлися. Але «впадають» в іншу крайність – припинили серйозно сприймати всю небезпеку  вірусу, дотримуватися захисних засобів.

Побічний ефект

Також, як зазначає Олена Старюк, їх клієнти стали більше спілкуватися з родичами та сусідами, бо ті зі щирістю допомагали їм скористатися сучасними технологіями, щоб передати документи.

Самі юристи за час ізоляції опанували, нарешті, дуже корисні онлайн ресурси, до яких раніше «руки не доходили». Зокрема, навчилися проводити онлайн семінари, конференції. Якби техніка приймальні дозволяла, то вони вже зараз могли б консультувати, наприклад, дистанційно людей, яким важко пересуватися.

А ще вони дуже  радіють з того, що чиновники, нарешті, теж навчилися користуватися електронною поштою та відповідати на електронні запити/звернення. Тепер спілкування з представниками державної влади та органів місцевого самоврядування стало більш швидким, зручнішим та - дешевшим.

* Довідкове, або суха статистика. Громадська приймальня БО ФМЗ працює вже понад 20 років (з 1998 р.) І увесь цей час надає малозабезпеченим та незахищеним мешканцям області безкоштовну інформаційну, правову, соціальну допомогу.

У звичайні приймальні дні (понеділок-вівторок) Олена та Олександр консультували десь зо два десятки людей. А під час онлайн роботи - майже стільки ж, щодня. Юристи кажуть,  іноді просто не встигали фіксувати, хто та з якого питання звертався. Люди переважно телефонували. Але й електронна пошта «не відпочивала» - зверталися за оформленням скарг, позовів, тощо. Були короткі, прості електронні консультації, але деякі траплялися такі, що… Це стосується, в першу чергу, засуджених. У них - цілі томи справ. Своєрідним рекордсменом можна назвати чоловіка, уже позбавленого волі за вбивство. Він просив, щоб юристи приймальні подивилися, чи є у його справі порушення, консультувався з приводу подачі скарги до Європейського суду з прав людини. І для ознайомлення надіслав майже два десятки листів електронною поштою, а в кожному з них – купа архівованих документів. Якщо не рахувати особливостей карантину, вивчення тих листів зайняло б, щонайменше, тиждень звичайної роботи з документами, без консультацій та іншого. Втім, працюючи онлайн без перерви, юристи з’ясували,  чоловік пропустив терміни звернення до ЄСПЛ. Але в справі виявилися обставини, завдяки яким можна добитися поновлення строків. І проконсультували засудженого, як це можна зробити.

Громадська приймальня при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров'я» працює:

• понеділок – з 9.00 до 16.00, з 16.00 до 17.00- видача документів;
• вівторок – з 9.00 до 16.00, з 16.00 до 17.00 - видача документів.
• Обідня перерва з 12.00 до 13.00
• Попередній запис за телефоном: (066) 790 90 21, (0552) 49 60 03.
• Поштова адреса приймальні: м. Херсон, вул. Бориса Мозолевського 2, оф. 19.
• email: [email protected]